В синтезі з архітектурою розвивається і монументальна скульптура. Серед нечисленних майстрів підросійської України найвизначнішим скульптором російського класицизму є Іван Мартос з Ічні на Чернігівщині. Для України він створив декілька яскравих пам’ятників, серед яких найвідоміший - пам’ятник градоначальнику та генерал-губернатору Рішельє в Одесі.
Якщо вихідці з України Д. Левицький і В. Боровиковський відіграли істотну роль у розвитку російського живопису, особливо портрета, то Василь Тропінін своєю творчістю відкрив цілу епоху нового портрета в українському живописі першої чверті 19 ст. Найціннішими творами живописця є портрети подільських селян-кріпаків, а також жанрові твори з життя українського села початку 19 ст. Справжнім живописним шедевром портретного мистецтва Тропініна є «Дівчина з Поділля».
У першій половині 19 ст. в руслі нових тенденцій епохи як самостійне явище українського малярства вперше виступив скромно розпрацьовуваний раніше пейзажний жанр. Кращими творами українського пейзажу першої половини 19 ст. варто відзначити пейзажі Василя Штернберга -«Садиба Г. Тарновського в Качанівці», «Переправа через Дніпро під Києвом», «Вітряки в степу». До знаних пейзажистів належить і Іван Сошенко. Нову сторінку історії національного пейзажу першої половини століття визначила також творчість Т. Шевченка, проте до цього жанру він звертався здебільшого в графічних техніках. У Львові пейзажеві майже повністю присвятив свою діяльність вихованець Віденської академії Антон Лянге.
Найвищим досягненням мистецької культури 19 ст. є творчість Тараса Шевченка. Шевченко немало працював у портретному жанрі, створивши ряд найхарактерніших для свого часу його зразків. До таких належать автопортрет 1840-1841 рр., портрети Маевської, Пантелеймона Куліша, княгині Кейкуатової. Своєрідні позиції в національній малярській спадщині того часу посідають його нечисленні картини жанрового характеру на українську тематику, серед яких виділяються «Селянська родина» та «Катерина» 1842 р. Шевченко-художник досконало володів різними жанрами і різною технікою, за життя був по-цінований як майстер гравюри. Свою першу гравюру, ілюстрацію до трагедії Шекспіра «Король Лір», він зробив уже 1843 р. Після відвідання України в 1843 р. Шевченко задумав здійснити видання альбому, аби розповісти в ньому про Україну, красу її природи, про звичаї українського народу, архітектурні пам’ятки, історію. 1844 р. в Петербурзі Тарас Шевченко видає альбом «Живописна Україна». Історичне минуле України художник показав у офорті «Дари в Чигирині 1649 року». Зображено події, коли до Богдана Хмельницького в Чигирин прибули посли від трьох сусідніх держав з дарами.
В образотворчому мистецтві останніх десятиліть 19 - початку 20 ст. співіснували два провідні стилі епохи - реалізм і модерн. Типовими темами для художників-реалістів було зображення буденного життя, побуту народу; з-поміж жанрів переважали пейзаж та портрет. Так, сільський побут, природа та звичаї української провінції - теми картин художника-реаліста Миколи Пимоненка «Святочне ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Жнива», «Проводи рекрута». Накладання естетики модерну на національні живописні традиції дало початок національному художньому напряму. Український стиль у живописі сформувався під впливом національних культурних традицій, народної творчості, зразків народною декоративно-ужиткового мистецтва, архітектури, а також новітніх тенденцій модернізму - імпресіонізму, абстракціонізму, традицій класичного мистецтва, зокрема реалістичного напряму в живописі.
Одним із засновників українського стилю вважають Сергія Васильківського. Цей художник був визнаним майстром пейзажу, де переважали українські мотиви: «Ранок (Отара в степу)», «Дніпрові плавні», «Ранок на Дніпрі». Пейзаж у творчості С. Васильківського органічно поєднувався з історичними сюжетами з доби козацтва («Козачий пікет», «Запорожець у розвідці», «Козаки в степу», «Козача левада») або з побутовими картинами («Козак в степу», «Ярмарок у Полтаві»).
До засновників українського стилю в малярстві та графіці належить і Опанас Сластіон. Він звертався до побутового жанру, пейзажу, історії, прикладом чого с картини «Цегельний завод», «На жнивах», «Весна», «Волинь». «Миргород». Як графік, ілюстрував поему Т. Шевченка «Гайдамаки».
Слава засновника батального живопису в Україні належить Миколі Сачокишу У 1890 р. він, визнаний майстер-баталіст. став академіком Петербурзької академії мистецтв. Протягом 1901-1908 рр. разом із С. Васильківським писав монументальні панно для інтер’єру будинку Полтавського земства.
