Києво-Могилянська академія — перший вищий навчальний заклад в Україні й у всій Східній Європі. Вона була центром освіти, наукового та культурного життя не лише України, а й Білорусії, Росії та південнослов’янських країн. Виникла з Київської братської школи, початком якої слід вважати 15 жовтня 1615 p., коли високоосвічена українська шляхтянка, киянка Гальшка Гулевичівна передала свою землю на Подолі Київському православному братству та його школі. У 1632 р. Київська братська школа об’єдналася з Лаврською школою, створеною архімандритом Києво-Печерської лаври Петром Могилою, і почала називатися Києво-Могилянською колегією. У 1694 р. за царською грамотою, підтвердженою ще й у 1701 p., колегія одержала статус вищого навчального закладу та почесний титул академії. У документах XVIII ст. колегія вже називалася Києво-Могилянською академією, або Київською академією. Спудеї (студенти) здобували тут вищу світську й духовну освіту, опановували мови старослов’янську, тодішню українську книжну, латинську, грецьку та польську, а також оволодівали поетичним і риторичним мистецтвом (класи поетики й риторики), вивчали філософію, богослов’я, основи математики, природознавства, географію. У перших десятиліттях XVIII ст. до програми було введено нові предмети: французьку, німецьку, староєврейську, російську мови, вищу математику з основами фізики, астрономію, архітектуру, а також економіку й медицину.
У Київській академії було вісім класів. Курс навчання тривав 12 років. У XVIII ст. кількість студентів одного року досягала двох тисяч. До Академії приймали дітей козаків і місцевої аристократії, українського шляхетства й козацької старшини, гетьманів і міщан, духовенства і навіть селян. За 150 років існування в ній здобули освіту понад 25 тисяч студентів — вихідців із Лівобережжя, Слобожанщини, Запорожжя, Київщини, Волині, Поділля, Галичини, Закарпаття.
Києво-Могилянська академія відігравала роль міжслов’янського культурного центру. Тут вчилася молодь з Росії, Білорусії, Сербії, Молдови, Валахії, Греції, Болгарії. Вихованці Академії відкривали школи й друкарні, працювали вчителями, друкарями й перекладачами книг.. Її студентами були Стефан Яворський, Феофан Прокопович, Іоанн Максимович, Григорій Кониський, Григорій Сковорода. З Академією пов’язане й становлення українського театру. Вона славилася хором (понад 300 хористів).
В академічному оркестрі грали сотні музикантів. Саме тут були зроблені перші художні обробки українських народних пісень.
Її вихованцями були відомі українські композитори Максим Березовський і Артем Ведель, художники-живописці й гравери Данило Галятовський, Григорій Левицький, Леонтій Тарасевич, Іван Мігура, архітектор Іван Григорович-Барський. У 1765-1769 pp. у Київській академії навчався П. Ф. Чайка — дід славетного композитора П. І. Чайковського.
Бібліотека Києво-Могилянської академії була однією з найбільших в Україні.
