-основа господарства - орне землеробство ( пшениця, ячмінь) та скотарство ( корови, свині)
- надзвичайно добре володіння технікою вироблення глиняного посулу ( трипільську культуру називають ще культурою мальованої кераміки)
-виплавка міді
- висока майстерність у спорудженні житла
- мешкали родинами, які об єднувалися в громади, а згодом - у племена, очолював вождь
- віра в Богиню-матір
Утвердження на праукраїнських територіях відтворювального господарства пов’язують із носіями трипільської культури. Розквіт цієї археологічної культури припав на добу енеоліту.
Назва трипільська культура, так само, як і назва її носіїв, умовна. Вона походить від назви с.Трипілля на Київщині, неподалік якого наприкінці 19 ст. українських археолог В.Хвойка виявив рештки життєдіяльності давніх хліборобів. Численні археологічні знахідки свідчать, що трипільці прийшли на межі України з Нижнього Подунав*я й опанували величезні простори лісостепу України від Дністра до Дніпра, досягши територій Волині та Степового Причорномор*я. Трипільська культура проіснувала на наших землях майже півтори тисячі років – від 4 тисячоліття до н.е. до середини 3 тис. до н.е.
Основу господарського життя трипільців становило перелогове рільництво, що передбачало використання ділянок землі доти, доки не вичерпувалась їх родючість. Трипільці сіяли ячмінь, просо, пшеницю, вирощували майже всі нині відомі в Україні садово-городні культури. Землю обробляли дерев*яною мотикою з кам*яним чи кістяним наконечником, а згодом – ралом. Відомо також, що племена трипільців розводили велику рогату худобу, кіз, овець, свиней. Виготовляли глиняний посуд у спеціальних гончарних печах, а потім розмальовували складними візерунками чорною, брунатною, червоною, рідше білою фарбами. Трипільці жили сім*ями, що об*єднувалися в громади. Пізніше – в племена.
Спершу поселення трипільців були невеликими. У них мешкало по 50-60 осіб. Будинки розташовувалися колом, із загоном для худоби в центрі. Згодом трипільці почали споруджувати величезні селища – протоміста, у яких мешкало до 10 000 душ. Протомісто Майданецьке на Черкащині займало площу 300-400 гектарів і складалося з майже 2 000 жител.
Трипільці поклонялися силам природи та ховали померлих під будинками.(zpbxybwndj)
