Олекса́ндр Сергі́йович Пу́шкін (рос. Алекса́ндр Серге́евич Пу́шкин) (26 травня (6 червня) 1799—29 січня (10 лютого) 1837) — російський поет, драматург та прозаїк, реформатор і творець сучасної російської літературної мови, автор критичних та історичних творів. Належить до найвизначніших російських письменників, його тексти розглядаються як найпрестижніший зразок російської літератури, подібно текстам Данте в Італії чи Ґете у Німеччині. Пушкіна ще за життя називали генієм, і з другої половини 1820-х років він став вважатися «першим російським поетом» (не тільки сучасності, але й усіх часів), а навколо його особи у читацької публіки створився справжній культ.
Першими в коло дитячого читання, як правило, входять казки Пушкіна, а нерідко знайомство з казковим світом поета починається з прологу до поеми «Руслан і Людмила» - «У лукомор'я дуб зелений ...». Невелике художній простір цього прологу вміщає в себе безліч мотивів і образів народних казок, відтворюючи атмосферу їхнього чарівного світу. Казки Пушкіна також мають фольклорну основу, але сприймаються вже як цілком оригінальні авторські твори.
За традиційною казкової поетикою приховані соціальні та психологічні колізії, очевидно, що Пушкін звертається до казки перш за все як до жанру, який зберігає певні етичні цінності та моральні ідеали. Створюючи образи казкових героїв, поет досліджує природу людини, шукає в ній те, що залишається вічним і незмінним у всі часи, то, на чому тримається світ і людина.
Трохи пізніше діти знайомляться із зразками пушкінської лірики. Це вірші найрізноманітнішої тематики: про природу, про дружбу і кохання, про історію Батьківщини і т.д. Так само, як і казки, вірші великого поета непомітно стають частиною тієї мовного середовища, в якій формується мова і свідомість підростаючого людини. Ці вірші легко запам'ятовуються і залишаються в пам'яті чи не на все життя, незримим чином визначаючи весь духовний лад особистості, адже саме Пушкін вважається творцем сучасної російської літературної мови, мови, якою говорить сучасний освічена людина.
А твори Пушкіна супроводжують свого читача і далі: дорослішаючи, він знайомиться з пушкінської прозою і драматургією, романом у віршах «Євгеній Онєгін» і поемами. Так, не будучи дитячим поетом, Пушкін створив цілісний світ, без якого вже не можна уявити собі вітчизняну дитячу літературу.
