Іван Боднарчук народився 21-го грудня 1910-го року в опільському селі Чернятин поблизу Городенки, підпавши під вплив творчості "Покутської трійці" (письменників, що мешкали по-сусідству з його селом) він теж спробував себе у красному письменстві. Фундаментом його творчій натурі стали: Народна школа, яку він закінчив в рідному селі, гімназія в Городенці, Педагогічний Iнститут в Iвано-Франківську і подальші Заочніі студії в УТГI в Подєбрадаx (Чеxо-Словаччина). Вже замолоду цікавився музикою, співом та, як гімназист, провадив хор в Чернятині. Згодом працював учителем на Косівщині, де організував молодь і був диригентом хорів.
Але складні події 30-40-х років 20-го століття не дали йому розвернутися. Крім того, на долю Івана випали митарства по післявоєнній Європі й подальша іміграція в Канаду, де Іван Боднарчук й зупинився. В ті повоєнні лихоліття, в Німеччині він включився в Письменницьку організацію МУР і проявив себе в літературі. До Канади разом з родиною (і дружиною Емілією) приїхав в 1948 році. Там учителював і провадив хор в Інституті ім. Петра Могили в Саскатуні, Кенорі, Віндзорі і Торонто. Тут же ж в 1969 році став директором одної з найбільших українськиx шкіл Торонто ім. М. Грушевського, присвячуючи себе плеканню української молоді в далеих канадійських теренах. До того ж Іван не полишав й письменницькі свої устремління й музичний ухил
Енергійний та завзятий він став в нагоді тамтешній діаспорній громаді, здебільшого в її мовознавчій та навчальній структурах. Так під його редакцією видавалися студентські журнали «Тихий яр», «На оселі» та «Ватра». Іваном Боднарчуком було підготовлено й видано шкільні підручники «Ластівка» (читанка для 2-го класу), «Ромашка»(для 3-го класу), «Соняшник»(для 4-го класу), «Ватра» (для 5-6 класу), «Збірник диктантів»(для молодших і старших класів).
