Народився 27 серпня 1856 року в селі Нагуєвичі в Східній Галичині в родині селянина-коваля.
Навчався спочатку в школі села Ясениця-Сільна (1862–1864), потім у так званій нормальній школі при василіанському монастирі у Дрогобичі (1864–1867).
У 1875 році закінчив Дрогобицьку гімназію.
Восени 1875 р. став студентом філософського факультету Львівського університету.
Перші літературні твори — вірш «Народна пісня» (1874) і повість «Петрії і Довбущуки» (1875) були надруковані в студентському часописі «Друг».
Активна громадсько-політична й видавнича діяльність та листування з Михайлом Драгомановим спричинили арешт письменника за звинуваченням у належності до таємного соціалістичного товариства.
У 1880 р. вдруге заарештовують, обвинувачуючи в підбурюванні селян проти влади.
У 1881 р. став співвидавцем часопису «Світ», після закриття (1882) якого працював у редакції часопису «Зоря» й газеті «Діло».
В травні 1886 р. взяв з Ольгою Хоружинською шлюб у Павлівській церкві Колегії Павла Галагана.
У 1888 р. деякий час працював у часописі «Правда».
Зв’язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт (1889) письменника.
У 1890 р. за підтримки М. Драгоманова стає співзасновником Русько-Української Радикальної Партії.
З 1908 р. стан здоров’я значно погіршився, однак він продовжував працювати до кінця свого життя.
Помер 28 травня 1916 р. у Львові.
В 1876 р.Франко працював над статтею»Женщина-мати».Ця стаття була присвячена питанням ролі матері в смейному вихованні.В цій статті він виділив окремий розділ»Лектура для дітей»,в якому широко розглянув проблеми дитячого читання.Ця стаття зберіає актуальність і в наші дні.Франко теоретично обгрунтував значення казки,народної і літературної,в розвитку і вихованні дитини.Найбільш цікавий матеріал з цього питання дає його післямова до збірки2Коли ще звірі говорили»,»Байка про байку».Критик,виходив з того,що діти ще в ранньому віці люблять тварин і звірів,тому й казки тваринного епосу найбільш цікаві і достіпніїм.особливо тоді,коли «звірі в байці ще починають говорити,думати,і пободитися,як люди»І.Франко як теоретик і критик дит.літ.основний наголос робив на тому,щоб книга для дітей була змістовною,Розумною.Свої теоретичні настанови Франко втілював у худ.практиці.Він активно працює в галузі дит.літ.розробляючи такі жанри,як пісні,байки,казки.Наприклад:»Лис Микита»Сюжет казки запозичений із народної творчості і літератури різних народів.Казка складається з 12 розділів,в яких розповідається про безконечку злодійську історію хитруна Лиса Микити.він умів вийти сухим з усякого становища,лицемірством і брехнею ввійшов у довір*я Лева,який замість того,щоб покарати пройдисвіта й шахрая,призначає його царським сановником.
