Минуло століття від появи збірки творів Марка Вовчка, писаних для дітей,яка вийшла 1865 р. в Петербурзі п. з. «Оповідання». До збірки ввійшли:«Дев'ять братів і десята сестриця Галя», «Ведмідь», «Кармелюк»,«Невільничка».В історії нашої дитячої літератури ці «Оповідання» це історична подія,бо це початок нашої мистецької прози для дітей. Цій прозі і ЇЇ авторці слід присвятити ближчу увагу.У квітні 1862 р. Марко Вовчок, перебуваючи в той час у Франції, в Парижі, писала до свого чоловіка, Опанаса Маркевича:«Я тебе прохала мені прислати усі преданїя, повір'я, усе-усе, що доісторического йде, для того, що я буду писати історію для дітей ...»«А тепер зараз таки, таки не гаючи часу анітрошки, пришли мені усе, що знаєш, що маєш про Кармелюка.Я тепер пишу повістку «Кармелюк» (нікому не кажи)для дітей».У листі ж від жовтня 1863 р. писала вона чоловікові:«Я вже вчора «Галю» одібрала, і Богдась (синок авторки — прим. Б. Г.) яку взявся читати, аж не дихав, пізненько читав усе. Поклала спати — на другий день скочив і зараз знов за «Галю» та й не одірвався, кофе не пив, аж скінчив і похвалив мене і сам задумавсь і замисливсь. То добре. Може й другі дітки читатимуть. Се ж буде книжка для діток, що там піде «Галя», «Кармелюк», «Ведмідь», «Невільничка».)
Оці уривки з листів письменниці розкривають особливо цікаву сторінку життя і творчості отого «нерозгаданого Сфінкса», яким — за словами І.Тургенєва — була для сучасників, а подекуди є ще й для нас сьогодні Марко Вовчок. Вона ж таки ще донедавна була відома в нас передусім чи й тільки як авторка «Народних оповідань». Правда, ЇЇ паризькі листи до чоловіка були опубліковані щойно після першої світової війни (у тритомному виданні творів за редакцією Б. Лепкого, Ляйпціґ, 1925), а оці цитати з них про її творчість для дітей були використані аж після другої світової війни.)
Отож, зовсім не дивно, що Марко Вовчок, як авторка творів власне для дітей, це, сказати б, відкриття щойно нашого часу. Свого задуму написати історію України для дітей письменниця з невідомих нам причин не здійснила, але сам факт такого задуму незвичайно промовистий. Думка писати книжку історично-національного самопізнання і писати її, власне, для дітей та ще в добу поневолення і московських цензурних митарств — це свідоцтво про глибоке усвідомлення ролі й завдання письменниці супроти молодого покоління, його вирощування в любові до рідного краю і народу.
Тема: зображення життя української бідноти (на прикладі вдови з десятьма дітьми) у часи панської експлуатації (кріпацтва). Ідея: засудження панської жорстокості, підступності, прагнення до збагачення на праці знедоленого люду, возвеличення краси українського народу, щирості, доброти, поваги одне до одного (стосунки між дітьми вдови). Основна думка: соціальний устрій нівечить долю тих, хто постійно працює, паничі намагаються принизити гідність, достоїнство людини, внаслідок чого — вбивство і самогубство героїв. Жанр: соціальне оповідання-казка. Композиція »Дев’ять братів і десята сестриця Галя» Твір складається з 7 частин. I частина — опис убогого життя удови з десятьма дітьми, страждання жінки від непосильної праці та жалю до своїх голодних дітей; наймитування старшого сина та повернення його додому. II частина — велике свято. Відвідування вбогою родиною церкви, ярмарку; розповідь жінки своїм дітям про Ласуна; сини покидають матір і Галю, вирушаючи на заробітки. III частина — очікування жінок на своїх рідних; смерть старої жінки; Галя йде на заробітки. IV частина — самотнє життя Галі; знайомство козака з Галею, розповідь про життя-буття; козак пропонує Галі стати його дружиною; вінчання молодих; Галя від’їжджає разом з козаком до села Глибова. V частина — життя братів у скелях. VI частина — Галя і Михайло у дорозі, їх розмова про братів Галі, які невідомо куди вирушили. За розмовою молодята заблукали. VII частина — грабіжники (брати Галі), нападають на Галю та її чоловіка, в результаті Михайло вбиває старшого брата, а інші брати — Михайла. Від страждання, великого горя Галя позбавляє себе життя — стрибає з великої скелі у Дніпро. Експозиція: знайомство з удовою та її дітьми, умовами їх життя — страждання, наймитування старшого і середнього братів. Зав’язка: брати, їдучи на заробітки, покидають рідний дім; смерть матері; залицяння козака до Галі. Кульмінація: смерть старшого брата від рук Михайла, вбивство Михайла братами Галі. Розв’язка: самогубство Галі.
