Данило Окийченко (справжнє прізвище –Яків Олександрович Вознюк) народився 4 листопада 1916 року в селі Аднрієвичах Сербівської волості Новоград-Волинського повіту (нині Ємільчинський район Житомирської області) в багатодітній селянській родині. З раннього дитинства був пастушком, вчився у місцевій початковій школі, потім у Барашівській семирічці та Білківському сільськогосподарському технікумі.З 16 років почав вчителювати. Викладав природознавство і географію в школах Нітіне Ємільчинського району та Шекеринцях Заславського району на Поділлі. Водночас заочно навчався на біологічному факультеті Черкаського педінституту, який закінчив у 1939 році.А потім Львівсько -Кіровське військове училище, де у званні лейтенанта,
як начальник полкової розвідки, брав участь у Великій Вітчизняній війні. В бою був тяжко поранений, після чого, як обмежено здатний до військової служби, кілька років працював у військових комісаріатах. З лютого 1947 року постійно мешкає в Житомирі.І знову повернення на освітянську роботу. Його запрошують працювати завідувачем Житомирським райвідділом народної освіти, а потім директором Вересівської семирічної школи. В цей час заочно закінчує історичний факультет житомирського педагогічного інституту. Працює завідувачем відділом культури і шкіл у редакції обласної газети ”Радянська Житомирщина”, а потім стає редактором обласного видавництва, очолює видавничий відділ Житомирського облполіграфвидаву.Як педагог за професією, Данило Окийченко особливо глибоко цікавився розвитком дитячої літератури. А томуй не дивно, що з-під його пера виходять твори на дитячу тематику: повість ”Перші кроки Миколки Підберезного” (1960), збірка гуморесок ”Од села до села” (1965), збірки оповідань ”Оленчине щастя” (1970), повість ”Сталевий кубок” 1974). Його оповідання –це правдиві розповіді про події Великої Вітчизняної війни, про життя представників інтелігенції й трудівників села. Як уже згадувалось, письменник дебютував у літературі повістю ”Перші кроки Миколки Підберезного”. Герой цієї повісті –сільський хлопчик. Автор яскравими художніми барвами змальовує характер юного героя, ситуації, в які він потрапляє. Коли читаєш цю повість, то поринаєш у полон поліського побуту, народної психології. Ровесники Миколки Підберезного пізнають природу, оточуюче середовище і роблять перші кроки в самостійне життя.
Як уже згадувалося, письменник дебютував у літературі повістю "Перші кроки Миколки Підберезного". Герой цієї повісті –сільський хлопчик. Автор непідробними художніми барвами змальовує характерюного героя, ситуації, в які він потрапляє. Коли читаєш цю повість, то поринаєш у полон сільського побуту, психології поліщуків. Ровесники МиколкиПідберезного пізнають природу, довкілля і роблять перші кроки в самостійне життя.Не зважаючи на те, що повість писалася в той час, колиписьменник змушений був дотримуватися постулатів єдиного творчогометоду, від неї й сьогодні віє свіжістю думок, у ній відчувається вмінняавтора проникнути в дитячу психологію, помітити в сільському середовищі те,чого не побачить пересічний читач.
