Шкляр Геннадій Макарович – відомий український письменник. Народився 1 грудня 1946 року в Прибалтиці (місто Таураге) в сім’ї бойового офіцера Макара Шкляра і вчительки Клавдії Шкляр. Корені роду на Вінниччині, в колишньому Погребищенському, а нині Оратівському районі в селі Скала.
У 1948 році сім’я переїхала в селище Ружин Житомирської області, де Геннадій Шкляр мешкав. У Ружині закінчив середню школу і 18-річним хлопцем почав працювати кореспондентом місцевої районної газети.
Служив у війську, в будівельному батальйоні на Алтаї та в Сибіру.
Навчався на факультеті журналістики Київського, тоді державного, а нині Національного університету імені Тараса Шевченка, який закінчив у 1973 році.
Працював у різних краях України в районних та обласних виданнях, у газеті «Молодь України», певний час був журналістом на півночі СРСР, у Тюмені.
Спробував хліба шкільного лаборанта, будівельника (служив у будівельних батальйонах у війську на Алтаї), рибалки у рибгоспі, був майстром зміни на цегельному заводі, учителем, науковим працівником, художником-оформлювачем.
Член Національної спілки письменників України з 1994 року.
Лауреат конкурсу Національної спілки письменників України та фонду Євгена Бачинського (США) «В свічаді слова», окремі оповідання перекладені російською та хорватською мовами.
Лауреат премії імені Л.Українки обласного відділення Українського фонду культури в галузі літератури.
