Народився 12 листопада 1936 року, в родині хліборобів, на Поліссі у невеличкому селі Шатрище Коростенського району Житомирської області.
Навчаючись у Київському університеті, позаштатно працював у редакціях різних газет. По закінченні вузу працював завідувачем відділу поезії «Літературної України», заступником директора Бюро пропаганди художньої літератури СПУ, завідуючим відділу літератури та мистецтва журналу «Ранок». Упродовж багатьох років — головним редактором журналу «Піонерія».
Перші твори друкувались у районній газеті «Радянське Полісся» та в обласній «Радянська Житомирщина». Пізніше в газеті з'явилась добірка віршів із напутнім словом Максима Рильського.
У 1958 році побачила світ перша збірка для дітей «Жива криничка». Схвальним словом про неї відгукнувся Михайло Панасович Стельмах. Відтоді прийшло до читача понад сорок книжок — поетичних і прозових, з них — половина для дітей.
Половину всієї своєї творчості М. Сингаївський присвятив дітям. У його віршах діти пізнають себе, їм цікаво поглянути на себе очима поета. А поет розумний і добрий їхній друг.
Тема праці дітей на першому місці у віршах Сингаївського. Адже праця — це атмосфера всього нашого життя. Трудяться батько й мати, старші брати й сестри, про працю найбільше розмовляють у сім’ї. Праця — скрізь: у сусідському домі, у полі, у лісі, на городі, у майстерні, магазині, на заводі, зрештою, у дитсадку і в школі. Майже в кожному дитячому вірші поета так чи інакше оспівується труд. «Буду квіти щедро поливати», «в мене — руки господарки, приготують вам сніданки, та напоять білі рожі, та матусі допоможуть», «а моя турбота — мамі помагати» — все це уривки з різних віршів. Поет змальовує й саму працю, і участь у ній дітей не настирливо, не підкреслено, не повчально. У нього рядки про трУД звучать природно, невимушено, щиро, переконливо.
Звичайно, життя дітей багатогранне і всеохоплююче, воно не обмежується самою їхньою участю в корисній праці. Діти і граються, і малюють, і співають, і вчаться, і дружать з природою. Такі Ж вони й у віршах Миколи Сингаївського.
Вишиванка
Ми своїми вправними руками
Вишивали рушничок для мами,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.
Є на ньому півники святкові,
Є на ньому квіти малинові,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.
Синя нитка – птиці прилітають.
А червона – квіти зацвітають,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.
Листя вишиваємо ласкаве,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати