пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

33. Загальна характеристика поезій Марійки Підгорянки.

                                                                           

     Народилася в родині лісничого. У Марійки рано пробудився потяг до літератури, поезії. В 13 років пробує свої поетичні сили. В 1900 році екстерном успішно складає іспити в учительській семінарії у Львові. Отримує диплом на право вчителювати в школі. Відтоді 40 років віддана шкільній роботі та поезії.

    Друкувати вірші Марійка Підгірянка почала з 1904 р. в періодичних виданнях. Перша збірка поезій «Відгуки душі» вийшла 1908 р

    Насамперед Марійка Підгірянка – патріот рідної землі. Основні мотиви творів письменниці – мрії про краще майбутнє народу, оспівування краси рідного краю, природи Карпат. Починаючи в 13 років потай від усіх складати свої перші вірші, Марійка обрала собі літературний псевдонім «Марійка Підгірянка» – узнак любові та пошани до рідного прикарпатського краю. Майже кожен поетичний витвір Марійки Підгірянки – то вболівання за долю України, то волелюбний поклик її синів і дочок.

Працюючи разом з чоловіком у 1919 - 1928 роках у школах Закарпаття, вона вчила дітей української грамоти і проводили велику патріотичну роботу, за що чеські власті прогнали Марійку Підгірянку з посади вчительки. Довелося заробляти на хліб, даючи приватні уроки онукам Івана Франка Тарасові і Миронові.

       

      Творчість поетеси – то справжня материнська енциклопедія, на якій виховувалися і виховуються цілі покоління. Поет Дмитро Павличко добре якось сказав, що слово поетеси Марійки Підгірянки серед чесних людей не пропаде ніколи. Твори Марії Омелянівни з’явилися на світ, коли в Галичині створилася «Рідна школа», якраз тоді, коли бракувало підручників та вчительських кадрів.

             З-під її пера вийшли такі чудові поетичні твори, як авторська збірка віршів «Відгуки душі», поема «Мати-страдниця», п’єса «Ганнуся», вірші та казки для дітей «Безконечні казочки», «Лисиччина штука», «Осіння казка», «Киці дім», «Про кота Воркота», цикл «Відгадай», «Мої пісні». У Коломиї в 1935 році друкується її оповідання «Марійчин Великдень» – прототипом якого, певне, була одна з її учениць та Антонівська церква Св.Дмитрія, збудована в 1848 р., обсаджена липами, в якій і тепер проводяться богослужіння. Служить храмом науки і школа в селі Антонівці, яку збудувала громада у 1927 році, ще є живі свідки, колишні школярі, яких учила писати  читати вчителька пані Домбровська. В останні роки її життя в журналах для дітей були опублікованіїї вірші

«Грай, бджілко», «Ростіть великі», «Ранкові зустрічі».

Школу і дітей вона любила над усе, їм присвятила своє життя – понад сорок років пропрацювала Марія Омелянівна на ниві народної освіти. У вільні від праці хвилини записувала дитячий фольклор, спостерігала за  природою і творила свої легкі, щирі, музикою сповнені співанки, вірші, оповідання, п’єси та ігри, перекладала з чеської і польської мов. 

     Вагомим засобом розвитку дитини письменниця вважала споглядання дітьми природи, вирішення навчальних  виховних завдань на основі спостережень за природними явищами. Вона вміла пройнятися особливостями дитячого світосприймання і знаходила цікаву форму розповіді, привчаючи маленького читача уважно вдивлятися у навколишній світ, прислухатися до чарівного багатоголосого оркестру природи, постійно відкриваючи те, що  довелося пережити, відчути, пізнати світ любові, правди і добра.

     Наприклад, письменниця такими об’ємними образами описує Великодній день: “І поплили з церковці  люди, хрести, корогви, свічі й плащаниця. Задзвеніло віковічне “Христос воскрес”. А в цю мить їз-за горба виплило весняне сонечко. Піднявся щебет пташок із старих лип навколо церкви, змішався зі звуками дзвонів, та воскресними піснями і розколисаною струєю понісся у всесвіт…”

     Марійка Підгірянка любила дітей, намагалася піднести душу кожної дитини до світла. Описуючи один із днів у школі, розповідає про малого хлопчика, який, граючись з дітьми, забув, що потрібно йти додому, допомагати матері. Коли ж мама прийшла до школи з докорами, “хлопчина затрясся та поблід. Веселість на личку геть поникла: ручка з навареною кашею спустилася в долину: воронята й ворона полетіли десь за хмари, а з  ними й веселий казковий світ розвіявся“ .Звичайно, вчителька, розуміючи, в якому психологічному стані знаходиться дитина, допомогла вирішити проблему: дала меншій дитинці, що плакала, яскраву іграшку, “більшенькій калачик, а маму просила сісти, щоб відпочила; Василькові порадила лишитися біля мами, показати й свої зошити, а паперові коники та іграшки віддати меншому братчикові на забаву“ врятувавши таким чином хлопчика від страху, почуття провини, покарання.

          У своїй педагогічній діяльності Марія Омелянівна вдало використовувала свій поетичний талант та художнє  слово – її щирі мелодійні вірші допомагали учням краще запам’ятовувати букви та засвоювати арифметичні  дії, пояснювали різноманітні явища природи. Працюючи вчителькою, вона займалася великою громадсько- політичною діяльністю, активно спілкувалася з місцевими селянами.

     Твори Марійки Підгірянки знаходимо в сучасних підручниках з українсько мови, читанках, зокрема вірші “Безконечні казочки”, “Працьовита дівчинка”, “Розмова про сонце” “Школярики” “Бабине літо”“Різдвяна зірка” “Літній дощ”, “Співанка про місяці”, ”Розмова зірки з місяцем”. Віршик “Голосні звуки” допомагаємаленьким  школярам вивчити азбуку:

 

А-а-а –

А яблучка два,

Два яблучка червоненькі

Несе донечка до неньки,

А-а-а –

Аж яблучка два.

Е-е-е

Де то мама, де?

Нема мами, пішла в поле,

Там бур’ян на ниві поле.

Е-е-е.

Ось вже мама йде

     Безумовно, виховний потенціал літературних творів для дітей Марійки Підгірянки слід використовувати у практиці роботи сучасної школи, адже це тексти національно марковані, яскраві, доступні для розуміння маленьких школярів, що сприяє формуванню насамперед національно-мовної особистості.Під час педагогічної практики студенти Педагогічного інституту мають змогу використовувати літературні твори письменниці на уроках української мови.

Наприклад, при вивченні теми “Вправи на визначення роду дієслів минулого часу ” у 4 класі студентка Герасим’юк Марійка для вибіркового диктанту використала вірш Марійки Підгірянки “Місяць і зірки”, для роботи в командах з визначення роду дієслів тексти “Мій дідусь” та “Мозолі”, для складання павутинки дієслів з переносним значенням – вірш “Писаночка”. Це допомогло зробити урок жвавішим, енергійнішим і результативнішим.

     Висновки. Літературні твори Марійки Підгірянки, адресовані дітям, – художньо-педагогічний феномен національної культури, оскільки вони мистецькі, виразно позначені індивідуальною творчою манерою, містять виховні концепти, які майстерно виражено через різноманітні художні прийоми. Образи дітей, вчителів, борців за незалежність українського народу, представлені в творах Марійки Підгірянки, допоможуть сучасним учням усвідомити себе справжніми громадянами своєї країни, духовно багатими, здатними самовіддано здобувати

освіту, дотримуватись українських традицій, креативно мислити і діяти на благо рідної батьківщини.

     Літературна спадщина письменниці вагома, вона має велике виховне та пізнавальне значення, здатна  заповнити прогалини виховного процесу сучасної школи, сприяє відродженню нашої духовності, утвердженню  національної ідеї в освіті.

 


08.06.2015; 02:31
хиты: 150
рейтинг:0
Гуманитарные науки
литература
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь