Дніпрова Чайка – цікава постать на терені літературної України, натура діяльна, енергійна, безпосередня у вираженні своїх почуттів і внутрішніх станів. Людмила Олексіївна Березіна, відома також як Людмила Василевська і ще більш відома як Дніпрова Чайка, народилася за старим стилем 20 жовтня, за новим – 1 листопада 1861 року в селі Карлівці Ананьївського повіту Херсонської губернії. У 1908 році Дніпрова Чайка переїжджає до Києва. Там вона продовжує активні громадську діяльність. У 1914 році письменниця тяжко захворіла й решту свого життя (тринадцять років) провела в боротьбі із хворобою. Писати Дніпрова Чайка розпочала наприкінці сімдесятих років, ще навчаючись в Одеській приватній жіночій гімназії. Починаючи з 1887 р., письменниця друкується здебільшого в періодиці Західної України (альманах «Перший вінок», журнали «Дзвінок», «Правда», «Зоря»), випускає цикл «Морські малюнки». Особливий інтерес у сучасників і найвищу оцінку критиків викликали поезії в прозі («Мирські малюнки», «Тень несозданных созданий», «Дві птиці», «Морське серце», «Тополя», «Хвиля»).Відома Дніпрова Чайка і як дитяча письменниця. Для дітей писала казки, вірші, лібретто дитячих опер («Коза-дереза», «Краплі-мандрівниці», «Пан Коцький», «Весна-красна»).Твори її для дітей виховують у юних читачів ідею перемоги добра над злом.Довгі роки творчі зв'язки єднали Дніпрову Чайку з основоположником української музичної культури М. В. Лисенком. Саме на лібрето Дніпрової Чайки композитор створює свої три дитячі опери, які були написані з 1888 по 1892 рр. («Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима і весна»). В 1909 р. письменниця захворіла і виїхала на лікування в Одесу, де й перебувала до 1911 р. Невдовзі Дніпрова Чайка тяжко захворіла. Писати змогла вже тільки протягом 1918—1920 рр.
Значне місце в творчому доробку Дніпрової Чайки займають її твори про дітей і для дітей (вірші, оповідання, казки, лібретто опер). Написані вони в різні часи – від 1890 до 1920 р.
Через призму сприйняття явищ природи маленьким Павлусем письменниця в оповіданні «Краплі-мандрівниці» малює чотири пори року. До цієї теми вона звертається і у віршах «Осінь», «Зима», «Весна».
Співчуттям до бідних і скривджених сповнена «Казка про Сонце та його Сина». В казці «Буряк» Дніпрова Чайка в доступній, зрозумілій для дітей формі розповідає про вироблення цукру. Це один з перших творів в українській літературі, де робиться спроба ознайомити дітей не тільки з природою, а й з виробництвом.
Лібретто опер «Коза-дереза», «Зима й Весна, або Снігова Краля», «Пан Коцький», «Проводи Сніговика-Снігуровича», «Весна-красна» написані за мотивами й образами казок, що зустрічаються в різних народів. Так, до опери «Проводи Сніговика-Снігуровича» авторка зробила таку примітку: «Сюжет позичений з сербського. Переробка Дніпрової Чайки»
Всі її опери сповнені життєстверджуючих настроїв, вони виховують у дітей віру в перемогу добра, справедливості, в торжество світлого, радісного в житті. На лібретто опер «Коза-дереза», «Зима й Весна, або Снігова Краля», «Пан Коцький» музику написав М. В. Лисенко. Вони користуються незмінним успіхом у радянської дітвори, ставилися Київським театром опери та балету ім. Т. Г. Шевченка та іншими театрами.
