пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

3. Казка та її місце в дитячій літературі.

 

1.     Найпопулярнішим жанром дитячої літератури є казка. Літературна казка – авторський, художній, прозаїчний або віршовий твір, заснований або на фольклорних джерелах, або цілком оригінальний; твір переважно фантастичний, чародійний, що змальовує неймовірні пригоди вигаданих або традиційних казкових героїв і, в окремих випадках, орієнтований на дітей. На думку В.О. Сухомлинського, казка — активне естетичне мистецтво, яке захоплює усі сфери духовного життя дитини: розум, почуття, уяву, волю. Казковий жанр розвиває мислення кожної дитини, сприяє створенню інтелектуальної атмосфери в дитячому колективі. Кожний казковий твір викликає в дитини певні емоції. Це не просто здатність людини передати ці відчуття, а здатність казки викликати ці почуття. Читаючи казку, дитина входить у фантастичний світ, починає жити описаною дійсністю, життям свого героя. І сприймає це все по-справжньому. Казка в початковій школі здатна виконати не лише виховні, а й розвивальні та навчальні завдання. За правильної організації процесу роботи над казкою учні зможуть істотно покращити мислення, увагу, пам'ять, мовленнєвий розвиток тощо. Питання жанрової специфіки літературної казки в сучасному літературознавстві залишається до кінця не визначеним та не дослідженим. От, наприклад, На думку Брауде, народною казкою можна вважати ту, що існує в усній формі. Проміжна ланка – казка фіксована. Наступний крок – літературна казка, створена за фольклорними мотивами. У сучасному художньому світі існує величезна кількість казок, створених письменницькою фантазією. Літературна казка несе на собі відбиток авторської особистості, типові риси доби, в яку вона була створена. Стійкий читацький досвід підказує нам, що це твір, створений письменником і тому наділений неповторною творчою індивідуальністю письменника.
 

2. Ка́зка — це вид художньої прози, що походить від народних переказів, порівняно коротка розповідь про фантастичні події та персонажів, такі, як феї, гноми, велетні тощо.


Казки Специфічні Жанрові Ознаки:

  1. Мають традиційний початок (зачин) і кінцівку;
  2. Кінцівка має сатиричну або повчальну спрямованість;
  3. Потрійність;
  4. Символіка чисел;
  5. Типізація персонажів;
  6. Діалог – один із засобів типізації персонажів;
  7. Невизначеність часу і місця дії;

Основні групи казок.

1. Про тварин.

Характерні особливості:

Дійові особи тварини, птахи (найпоширенішими є Лисиця, Вовк, Ведмідь, Зайчик, Кіт, Коза, Пес, Кінь, Сорока);

Відображення життєвих конфліктів людей через алегорію;

- чітке окреслення пізнавальної мети;

- наявність малих фольклорних форм.

2. Героїко-фантастичні.

Характерні особливості:

Дійові особи – велетні, воїни-визволителі, які втілюють в собі фізичну і духовну силу, сміливість, винахідливість;

Негативні герої: Баба Яга, відьми, Змій Горинич тощо;

Підкреслення соціального походження героя;

Головні атрибути позитивних персонажів: зброя, бойовий кінь, стріли;

- доля персонажа змінюється на краще, коли він одержує перемогу над злом;

наявність фантастичних епізодів.

3. Соціально-побутові.

Характерні особливості:

Дійові особи: селяни, наймити, бурлаки, сироти;

Виявлення героїзму персонажів у боротьбі зі злиднями, бідою, горем;

Характерні образи Кривди, Добра, Зла, Горя, Злиднів, Щастя;

- розкриття соціальних, родинно-побутових конфліктів через взаємини героїв;

- образні засоби: гротеск, іронія, карикатура;

- типове фінальне завершення: бідний – переможець, пан – осміяний.

Літературні казки – казки, що мають автора-письменника. (Наприклад, І. Франко «Фарбований Лис»).

Спільні та відмінні риси народної і літературної казок

Народна:

Колективний автор (народ);

Усна форма існування;

Варіативність з метою сильнішого враження;

Обмежене коло сюжетів;

Типізований образ героя, що характеризується за його функцією в казці (визволитель, богатир, нечиста сила та ін.);

Виконавці казок – оповідачі-казкарі, що володіють умінням розповідати і доповнювати почуте;

Не чітко визначені час і місце створення. Літературна:

Автор – конкретна особа (письменник);

Писемна форма;

Канонічний текст без можливості внесення довільних змін;

Максимально індивідуалізований образ героя;

Кількість варіантів будь-яких мотивів сюжету не обмежена;

Письменник автор, творець, який відображає життя в художніх образах за допомогою своєї уяви, властивими лише йому засобами і на відповідному матеріалі;

Чітко визначені час і місце створення (за ознаками, прикметами часу в тексті).


08.06.2015; 02:25
хиты: 132
рейтинг:0
Гуманитарные науки
литература
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь