пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

35.І.Скоропатський, П.Полуботок: правління, політика.

СКОРОПАДСЬКИЙ Іван Ілліч

    Гетьман Лівобережної України 1708—1722 рр.

   Народився у 1646 р. у м. Умані в родині козацького старшини. Після зруйнування турками Умані у 1674 р. разом з братами переїхав у Лівобережну Україну, де вступив на службу до гетьмана І. Самойловича. Обіймав посаду військового канцеляриста, виконував важливі дипломатичні місії. З 1701 по 1706 р. був генеральним осавулом, згодом — полковником Стародубського полку.

     У 1708 р. на старшинській раді у місті Глухові Скоропадського було обрано гетьманом після І. Мазепи. Під час Північної війни 1700—1721 рр. в універсалах Скоропадський закликав населення України боротися разом з російським військом проти шведських загарбників. У 1709 р. він брав участь у Полтавській битві.

     Під час правління І. Скоропадського посилилася залежність гетьманського управління від царського  уряду — запроваджувався контроль за збиранням податків, витратами на утримання адміністративного апарату, козацького війська тощо. Решетилівські статті 1709 р. (договірні умови гетьмана Скоропадського з царським урядом), підтвердивши феодальні привілеї козацької старшини, закріплювали право царських урядовців втручатися у справи місцевого управління. Таким чином, діяльність гетьманської адміністрації почали контролювати царські резиденти, а в 1722 р. з цією метою було створено Малоросійську колегію, якій підпорядковувалися адміністративні й судові органи гетьманського управління Лівобережної України.

     Після цього на українську автономію почався форсований наступ. Гетьманську резиденцію було перенесено з Батурина до Глухова, ближче до російського кордону, біля особи гетьмана з’явився російський резидент-наглядач, посилились економічні утиски й експлуатація демографічного потенціалу. Крім того, росіяни вперше отримали в Україні великі землеволодіння, що фактично спричинило появу значних непідконтрольних гетьману територій, на яких їхні власники насаджували вивезене з Росії кріпацтво. І. Скоропадський належав до великих землевласників, проте головна мета його політики спрямовувалась на захист прав України та її народу.

    Помер 14 липня 1722 р. Похований у Гамаліївському монастирі поблизу Глухова.

 

Полуботок Павло Леонтійович (близько 1660-1724 pp.) - держаний, політичний і військовий діяч, наказний гетьман Лівобережної України (1722-1723 pp.). Народився у відомій козацькій родині генерального старшини Л. Полуботка, навчався в Києво-Могилянській академії, служив у козацькому війську. У 1705 р. обійняв уряд чернігівського полковника. На полковницькому уряді Павло Полуботок впродовж 1710-х - початку 1720-х pp. всю свою енергію спрямовує на господарську діяльність і дуже швидко став одним із найбагатших старшин Гетьманщини. Він опікувався церковними справами, надаючи щирі дари храмам і монастирям. Павло Полуботок усе життя збирав книги, його бібліотека була однією з найкращих в Україні. Гетьманський уряд Павло Полуботок обійняв у 1722 р. Петро I вирішив взагалі не допускати нових виборів і передав управління Гетьманщиною російській владній установі - Малоросійській колегії. Імператор не визнав за Павлом Полуботком гетьманських повноважень, але це не перешкоджало вольовому старшині наполегливо відстоювати українські права, домагатися скасування постанов російської влади, які зачіпали автономний статус Гетьманщини, або ж відверто саботувати їхнє виконання. Прагнучи позбавити уряд Петра I приводів для втручання в справи України, Павло Полуботок зміцнив адміністративний устрій держави, здійснив реформу судочинства. Навесні 1723 р. Петро I за організацію опозиційної діяльності викликав Павла Полуботока для пояснень до Петербурга, а в листопаді того ж року ув'язнив його у Петропавлівській фортеці, де наказаний гетьман помер 20 грудня 1724 р.


02.06.2015; 19:54
хиты: 263
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь