Склад правопорушення - система ознак протиправної поведінки, необхідних і достатніх для притягнення до юридичної відповідальності.
Склад правопорушення:
суб'єкт;
суб'єктивна сторона;
об'єкт;
об'єктивна сторона.
Суб'єкти правопорушення - фізичні і юридичні особи.
Фізичні особи, як суб'єкти правопорушення, повинні володіти деликтоспособностью, тобто здатністю нести юридичну відповідальність. Вік настання юридичної відповідальності фізичної особи різний, що визначено в окремих галузях законодавства.
Суб'єктами кримінального, дисциплінарного, матеріального правопорушення виступають лише фізичні особи, цивільного - фізичні та юридичні особи, адміністративного - переважно фізичні особи, а в окремих випадках, встановлених у законодавстві, і юридичні особи (порушення правил пожежної безпеки, невиконання вимог з охорони праці, порушення законодавства про захист прав споживачів та ін.)
Юридична особа не може бути суб'єктом кримінального злочину. Ним може бути посадова особа підприємства, організації, установи або особа, яка виконує функції керівника організації, капітана морських, річкових і віз задушливих судів і ін Така особа іменується в юридичній літературі спеціальним суб'єктом правопорушення. Воно може виступати суб'єктом матеріального і адміністративного правопорушення.
Правопорушення, суб'єктом якого є юридична особа, являє собою не що інше, як винна дію конкретних фізичних осіб, які привели до заподіяння певної шкоди. Хоча суб'єктом відповідальності в таких випадках виступає юридична особа, це не виключає можливості відшкодування збитків, заподіяних організації внаслідок притягнення її до юридичної відповідальності, самим винним фізичною особою.
Суб'єктивна сторона правопорушення - сукупність ознак, що характеризують суб'єктивне (психічне) ставлення особи до здійсненого їм протиправному діянню та її негативних наслідків, а саме - вина, мотив, мета правопорушення. Обов'язковою серед них є вина - безпосередній прояв психічного ставлення до скоєного або шкідливій дії (бездіяльності) та її негативних наслідків.
Вина виражається у формі умислу або необережності:
умисел:
прямий - усвідомлення особою протиправності своєї поведінки та бажання настання шкідливих або небезпечних наслідків;
непрямий - усвідомлення протиправності своєї поведінки, але байдуже ставлення до наступу можливих негативних наслідків.
Необережність:
протиправна самовпевненість - усвідомлення протиправності свого діяння і легковажний розрахунок на можливість запобігання негативних наслідків;
протиправна недбалість - усвідомлення протиправності своєї поведінки і небажання настання негативних наслідків., які в силу професіоналізму та посадового становища можна і треба було передбачити.
Об'єкт правопорушення - порушене матеріальне чи нематеріальне благо: власність, життя, здоров'я громадян, суспільний порядок; суспільні відносини, що захищаються нормами права.
Об'єктивна сторона правопорушення - сукупність зовнішніх ознак, що характеризують дане правопорушення:
протиправне діяння;
наступив шкідливий результат;
причинно-наслідковий зв'язок між діянням і шкідливим результатом.
