Тлумачення права - це інтелектуально-вольова діяльність по встановленню справжнього змісту правових актів з метою їх реалізації і вдосконалення.
Тлумачення - не звичайний розумовий процес, не просто акт пізнання, а діяльність (інтелектуально-вольова, організаційна), процес, що протікає в часі. Він включає в себе два самостійних компонента: з'ясування і роз'яснення.
З'ясування - процес розуміння, усвідомлення змісту норм "для себе". Роз'яснення ж - пояснення, доведення засвоєного змісту для інших.
Основні способи тлумачення: граматичний, логічний, систематичний, історико-політичний та спеціально-юридичний.
Граматичний (філологічний, мовної) спосіб тлумачення являє собою з'ясування змісту правової норми на основі аналізу тексту будь-якого нормативного акту. Таке тлумачення передбачає, перш за все, з'ясування значення окремих слів як в загальновживаним, так і в термінологічному сенсі (епідемія, епізоотія, рецидив і т.д.). Головне - зрозуміти всього слова, який вкладав у нього законодавець.
При логічному тлумаченні закони логіки використовуються самостійно, окремо від інших способів. Тут досліджується логічний зв'язок окремих положень закону з правилами логіки. Аналізу піддаються не самі по собі слова, як при граматичному тлумаченні, а позначаються ними поняття, явища і співвідношення їх між собою.
Систематичне тлумачення - це з'ясування змісту правових норм в їх взаємному зв'язку, з їх місцем і значенням в даному нормативному акті, інституті, галузі права в цілому.
Даний спосіб тлумачення зумовлюється внутрішніми властивостями права, його системністю. Правові норми в загальній системі правового регулювання пов'язані між собою численними відносинами.
Систематичне тлумачення дозволяє виявити факти колізій (протиріч) між правовими нормами. Такий спосіб тлумачення важливий при застосуванні норми права за аналогією, оскільки допомагає знайти норму, найбільш близьку за своїм змістом до конкретного випадку. Найбільш чітко цей спосіб проявляється при зіставленні норм частині галузі права з Особливою частиною.
Спеціально-юридичне тлумачення грунтується на професійних знаннях юридичної науки і законодавчої техніки. Таке тлумачення передбачає дослідження техніко-юридичних засобів і прийомів вираження волі законодавця. Воно розкриває зміст юридичних термінів, конструкцій і т.д. Це обумовлено тим, що в області законодавчої стилістики існує своя мова законів як особливий стиль мовлення і в зв'язку з цим є терміни і конструкції, специфічні для законотворчості. За допомогою історика-політичного тлумачення з'ясовуються: по-перше, історичні умови видання нормативного акту, по-друге, соціально-політичні цілі, які переслідував законодавець, видаючи цей акт. Необхідність цього способу викликається тим, що за допомогою лише встановлення правових зв'язків неможливо усвідомити глибоко і всебічно сенс і зміст норми права.
Історико-політичний спосіб допомагає виявити сенс правової норми, звертаючись до історії її прийняття, цілям і мотивів, який зумовив введення її в систему правового регулювання. Цей спосіб тлумачення дозволяє аналізувати також джерела, що знаходяться поза правом: матеріали обговорення і прийняття проектів нормативних актів, початкові проекти, матеріали всенародного обговорення, різні виступи, думки і т.д.
У зв'язку з результатом тлумачення розрізняють буквальне (адекватне), розширювальне (распространительное) і обмежувальне.
Буквальне тлумачення - найбільш типовий і часто зустрічається вид тлумачення, коли «дух» і «буква» закону збігаються, тобто словесне вираження норми права та її дійсний сенс ідентичні.
При розширювальному тлумаченні дійсний сенс і зміст правової норми ширше, ніж її словесне вираження. Наприклад, законодавець часто використовує термін «закон» (судді незалежні і підкоряються лише закону). Але істинний сенс слова «закон» полягає в тому, що в цьому випадку маються на увазі всі нормативно-правові акти, а не тільки акти вищих органів влади. Те ж саме стосується і терміну «судді», оскільки маються на увазі і народні засідателі, і присяжні.
Обмежувальне тлумачення застосовне в тих випадках, коли справжній зміст норми права вже, ніж її словесне вираження.
