Правотворчість - це правова форма діяльності держави за участю громадянського суспільства (у передбачених законом випадках) по встановленню (санкционированию), зміни, скасування юридичних норм. Правотворчість виражається у формуванні, систематизації, прийнятті та оприлюдненні нормативно-правових актів (НПА).
Види правотворчості держави за юридичною силою актів:
Законодавча діяльність, тобто діяльність з підготовки та прийняття законодавчих актів (законотворчість).
У правотворчості України головну роль відіграє законодавчий орган держави - Верховна Рада. Вона має монопольної законотворчої компетенцією, тобто виключним правом на прийняття законів і колом повноважень щодо їх ухвалення, передбачених Конституцією та іншими законами. Її законотворчість - провідна частина правотворчості і основна конституційно-правова форма прийняття законів державою.
Підзаконних правотворча діяльність, тобто діяльність з підготовки та прийняття підзаконних актів (подзаконное правотворчість).
Правотворчество інших державних органів України (правотворчеством займаються практично всі державні органи) здійснюється на основі і відповідно до чинних законів, прийнятих Верховною Радою.
Головне призначення правотворчості - встановлення нових правових норм. Зміна і скасування застарілих правових норм сприяє затвердженню нових і, отже, вони входять до його складу як допоміжні прояви правотворчості.
Правотворческий процес - система взаємопов'язаних процедур (стадій) прийняття, зміни, як законів, так і підзаконних актів. Стадії правотворчого процесу, у свою чергу, можуть бути розбиті на ряд етапів.
Стадії правотворчого процесу:
Проектна стадія.
- Прийняття рішення про підготовку проекту НПА;
- розробка концепції проекту НПА та підготовка його тексту (або доробка проекту, внесеного в порядку правотворчої ініціативи), т.е . юридична формулювання волі народу (колективу) у вигляді норм права.
- Попередній розгляд проекту НПА правотворческим органом. Для розгляду проекту зазвичай залучаються зацікавлені державні органи, організації, громадськість.;
- Обговорення проекту НПА та узгодження його тексту з зацікавленими особами. Найважливіші законопроекти можуть бути винесені на всенародне обговорення.
Цей етап правотворення являє собою початкову стадію правотворчості.
Стадія прийняття проекту НПА.
Ця стадія властива колегіальному правотворчого органу - офіційне прийняття проекту після його обговорення. Колегіальні правотворческие органи (уряд, державні комітети та ін) приймають нормативні акти простою більшістю голосів. Президент держави, міністри та інші органи одноособового керівництва затверджують свої акти (укази, накази, інструкції тощо) в персональному порядку. В Україні низка указів Президента потребують контрасигнації.
Цей етап правотворення характеризується активністю: вступає в дію суб'єктивний фактор і здійснюється власне «творчість права».
Посвідчувальний стадія:
- підписання нормативно-правового документа;
- присвоєння йому реєстраційного коду після включення до Єдиного реєстру нормативних актів України .
Інформаційна стадія:
- офіційне опублікування прийнятого НПА в засобах масової інформації, доведення його до відома виконавців.
Цей завершальний етап правотворення, який також має активний хар-р, явл-ся заключною стадією правотворчу.
