Правове виховання - цілеспрямоване постійний вплив на людину з метою формування у нього правової культури та активної правомірної поведінки. Основна мета правового виховання - дати людині необхідні в житті юридичні знання і навчити його поважати і дотримуватися законів і підзаконні акти, тобто сформувати досить високий рівень правової культури, здатний значно зменшити кількість правопорушень.
Ознаки (риси) правового виховання:
будується на основі системи норм права;
припускає впровадження в правосвідомість виховуваних складових елементів упорядкованих суспільних відносин - дозволений, зобов'язування, заборон.
З'єднуючись в процесі функціонування права із заходами державного забезпечення, дозволу, зобов'язування, заборони стають первинними способами правового регулювання, що створюють умови для здійснення правомірної поведінки;
спирається на можливість застосування примусової сили держави шляхом покладання юридичної відповідальності на правопорушників;
охоплює суб'єкти права, не тільки дотримуються правові норми, але і схильні до правопорушень та порушили їх;
здійснюється за допомогою спеціальних правовиховних способів і засобів;
здійснюється вихователями, які, як правило, мають юридичну освіту або спеціальну юридичну підготовку.
Цілі правового виховання:
передача воспітуемим (індивідам, суспільним групам) певної суми правових знань, навичок, умінь;
формування правових ідей, почуттів, переконань у правосвідомості виховуваних, вироблення правової установки на правомірну поведінку;
Форми правового виховання:
- правове навчання;
- правова пропаганда;
- юридична практика;
- самовиховання.
Правове інформування передбачає систему вивчення законодавства, яка охоплює державних службовців, тобто це засвоєння знань про основи держави і права, виховання у громадян поваги до закону, до прав людини.
Цілі:
- формування правових ідей, почуттів у правосвідомості;
- передача воспітуемим певних правових знань.
