Правове регулювання - це здійснюване гос-вом за допомогою права і сукупності правових засобів упорядкування суспільних відносин, їх юр. закріплення, охорона і розвиток.
Типи правового регулювання - особливості загального порядку регулювання того, на чому базується правове регулювання в даному, конкретному випадку: дозволу чи заборони.
Використання у певному порядку тих чи інших елементів механізму характеризує процес правового регулювання. Він може бути простим і складним.
Простий процес правового регулювання припускає використання тільки одного державно-владного акта - нормативно-правового. Індивідуалізацію прав і обов'язків здійснюють самі суб'єкти, до яких цей акт звернений.
Складний процес правового регулювання припускає наявність двох актів державно-владного характеру, один з яких - нормативно-правовий, а інший - акт застосування норм права (індивідуальний акт). Його стадії залежать від правової поведінки суб'єкта - правомірної чи неправомірної.
Розглянемо складний процес правового регулювання.
1. Перша стадія механізму правового регулювання - стадія загальної дії правових норм. На цій стадії відбувається визначення змісту і формулювання меж поведінки суб'єкта, умов виникнення прав, обов'язків, повноважень, відповідальності і т.д. (Вступає в дію механізм правотворчості). Наприклад, дію механізму по пенсійних справах можливе лише за наявності норми права, об'єктивувати в законі про пенсії. Однак, як загальне правило, дана норма не вирішує питання про те. кому саме буде нарахована пенсія. Для цього рішення потрібні додаткові юридичні дії, здійснювані на другій стадії.
2. Друга стадія механізму правового регулювання пов'язана з виникненням конкретних суб'єктивних прав і обов'язків, тобто з виникненням правовідносини. Необхідною умовою цієї стадії виступає юридичний факт (система фактів), з яким норми права пов'язують настання юридичних наслідків. (Вступає в дію механізм реалізації норм права). Дія механізму за пенсійними дідам починається після звернення громадянина С. до установи соціального забезпечення і винесення рішення про призначення йому пенсії на основі загальної юридичної норми.
Винесення індивідуального приписи про призначення пенсії означає індивідуалізацію загальних правил стосовно до конкретній особі. За допомогою індивідуально-правового акта за учасниками регульованих відносин закріплюється відповідне суб'єктивне юридичне право і суб'єктивний юридичний обов'язок.
3. Третя стадія механізму правового регулювання - застосування санкцій правової норми - виникає у випадках неправомірної поведінки суб'єкта. Правовою підставою цієї стадії є правопорушення, а також норми права, що встановлюють санкції за вчинені правопорушення і визначають порядок застосування відповідальності.
Типи правового регулювання:
Загальний дозвіл (общедозволітельний)
Тип правового регулювання, який базується на своєрідній презумпції дозволу виконати ті чи інші дій. Винятки становлять випадки прямої заборони законом тих чи інших дій. «Дозволено все, крім прямо забороненого законом». (За цим типом регулювання будуються цивільні, трудові, сімейні правовідносини);
Звільнення від заборони (виключення) - спеціально-дозвільний. Тип правового регулювання, який складає загальна заборона, певних видів діяльності, і при цьому формулюється конкретне звільнення від нього, тобто робиться виняток із загальної заборони (за цим типом встановлюються правові статуси і функції ДЛ, державних службовців, міністрів, прокурорів, суддів і т.д.).
Сукупність правових способів, за допомогою яких поведінка суб'єктів суспільних відносин приводиться відповідно до вимог і дозволами, що містяться в нормах права.
