Соціологія - це наука про суспільство в цілому та окремих його структурах, соціальних групах, про соціальні процеси, закономірності індивідуальної та групової поведінки. ТГП використовує результати соціологічних експериментів для підвищення соціальної ефективності норм права, способів вдосконалення державного апарату, пізнання вивчення рівнів правосвідомості, соц. структури.
Сфера дослідження соціології права - аналіз механізмів соціальної дії права та обгрунтування напрямів практичної діяльності з удосконалення правотворчості і правозастосування, а також по зміцненню законності. При цьому СП відштовхується від того, що право явл-ся системою соц. норм і відносин, охоронюваних силою д-ви, кіт. Надає відповідним нормам і відносинам загальнообов'язковий юридичний хар-р.
У сучасному д-ві процес правової соціалізації спирається на продуману систему прилучення особистості до права. Формування правової культури особистості, її правової активності забезпечується всім комплексом інститутів соціалізації: від сім'ї і школи, до політичних партій і гос-ва. Правова соціалізація являє собою засвоєння новим поколінням принципів, норм, установок, цінностей права, що забезпечують самоконтроль особистості своєї поведінки, адаптацію особистості до існуючих правових цінностей, законодавству і практиці його застосування. Розрізняють три канали пр. соціалізації: у вигляді навчання, передачею досвіду і «символічною» соціалізацією. Характерні риси прав. соціалізації визначаються багатьма факторами: психологічними, економічними, політичними, релігійними, культурними. Саме в процесі прав. соц-ії досягається формування державної реєстрацiї. способу мислення, відбувається духовне ємство гос-ва і воно перетворюється на духовний союз людей, що володіють зрілим правосвідомістю, владно стверджують природне право в солідарному співробітництво.
Общ.мненіе - це схвалення або несхвалення публічно спостережуваних позицій і спостереження, кіт. виражаються певною частиною суспільства або суспільством в цілому.
Поняття заг. думка має пряме відношення до понять «конституційне гос-во», «суверенітет», «межд. право »,« звичайне право »та ін юрид. важливим поняттям. Аналіз цього поняття дозволяє виявити ті приховані механізми, кіт. змушують юристів звертатися до соціології і брати активну участь у розробці її методологічного інструментарію. Заг. думка має ціннісний хар-р. Можновладці починають особливо рахуватися з общ.мненіем тоді, коли ставиться питання про представницької влади.
