У наші час суперечки про те, що первинне, а що вторинне, держава чи право, не мають під собою ні наукової, ні практичної грунту. Всім зрозуміло, що право, як явище суспільного життя, як мірило свободи і справедливості в людських відносинах, сформувалося набагато раніше, ніж держава! З виникненням держави право набуває лише нову якість: воно стає правом, охоронюваним державою, його примусової силою. Право при цьому не втрачає своїх об'єктивних ознак як регулятора суспільних відносин, але набуває нові якості, породжувані його нерозривним зв'язком з державою.
- Єдність; - відмінності; - форми взаємодії
1. Єдність - 1) спільність походження і розвитку Гіп; 2) спільність факторів, що визначають сутність Гіп: соц.-екон., Идеол., Религиозн., Культурн. та ін; 3) спільність соціального призначення - полягає в забезпеченні регулювання гро. Відносин (право - засіб, гос-во - механізм регулювання).
Держава і право невід'ємно пов'язані один з одним.
2. Відмінності - 1) якщо гос-во виступає як полит.-територіальної орг. суспільства, то право явл-ся системою регулювання поведінки людей у ??соціальному середовищі, 2) якщо гос-во забезпечує виконання установл. правил поведінки, то право їх встановлює.
3. Форми взаємодії - як Г. впливає на П., так і П. впливає на Г.
Форми взаємодії П. на Г.: 1) П. оформляє Г., передає йому характер легітимності; 2 ) П. встановлює порядок формування держ. органів, кіт. формують механізм Г.; 3) П. опеределяется обсяг, масштаб і хар-р повноважень держ. органів.
Форми взаємодії Г. на П.: 1) Г. забезпечує процес правотворчості; 2) державна примусова сила явл-ся головною гарантією реалізації норм права; 3) формальна визначеність забезпечується гос-вом.
Право без держави беззахисно, а в сучасних умовах майже нездійсненно без його владного забезпечення.
Отже: держава і право - органічно взаємопов'язані між собою частини надбудови суспільства і існувати ізольовано не можуть, Держава видає і охороняє норми права, без його правотворчої і владної діяльності вони не можуть придбати офіційну форму суспільних відносин. З іншого боку, в нормах права держава отримує своє юридичне оформлення, його діяльність здійснюється тільки на основі норм, які визначають форми і методи державної діяльності.
Правове Г. - це таке, діяльність якого повністю визначається правом. Основні принципи функціонування правової Г. - 1) принцип верховенства правового закону, 2) принцип поділу влади; 3) взаємна зв'язаність Г. і особистості; 4) високий рівень правової культури. Показник «сильного» Г. - ефективність.
Етатистського Г. - це таке, кіт. формує і командує правом (інструментальний принцип).
