Карбонові кислоти

Карбонові кислоти – органічні сполуки, що містять одну або декілька карбоксильних груп COOH. За кількістю цих груп розрізняють одноосновні (бензойна, оцтова кислота), двоосновні (щавелева, малонова, фталева, азелаїнова кислота) та багатоосновні (лимонна кислота).

До складу К. к. можуть входити також інші функціональні групи, наприклад, –OH, –NH2, –C=O. К. к. значно слабші за мінеральні кислоти.Ароматичні К. к. сильніші за насичені аліфатичні. Утворюють солі та різні похідні речовини: галогенангідриди, аміди, естери. Мають різноманітне промислове застосування і велике біологічне значення.

У молекулах К. к., як і в молекулах спиртів, містяться гідроксильні групи, унаслідок чого кислоти виявляють деяку схожість із спиртами. Але в кислотах гідроксильна група перебуває під впливом групи атомів карбоксилу, в той час як в спиртах на неї впливає вуглеводневий радикал. Вплив карбонільної групи на гідроксил проявляється, зокрема, в тому, що атом водню гідроксильної групи в кислотах значно більш «кислотний», ніж у спиртах: легше заміщується металом і може відщеплюватися у вигляді катіона, наприклад:

CH3COOH ⇄ CH3COO– + H+

З лугом ці кислоти утворюють солі:

CH3COOH + NaOH → CH3COONa + H2O

Карбонові кислоти є слабкими кислотами, тому їх солі зазнають гідролізу. Залежно від числа карбоксильних груп в молекулі, карбонові кислоти підрозділяються на одноосновні (суфікс -ова), двоосновні (суфікс -диова), триосновні (суфікс -триова), тощо.

Назви карбонових кислот