Умовно науковці виділяють кілька етапів розвитку міжнародної банківської системи.
Перший етап тривав з кінця ХІХ ст. до 60-х років ХХ ст. і позначився зрощуванням банківського капіталу з промисловим переважно на національних ринках. Відбувався процес концентрації і централізації банків, інтенсивно зростав банківській капітал. Для цього періоду характерним є панування в міжнародній сфері операційних кореспондентських відносин між банками. Основною формою інтеграції банківської системи були міжнародні союзи, групування, консорціуми. Виникають перші філії банків за кордоном. Міжнародна діяльність комерційних банків концентрувалась на обслуговуванні зовнішньої торгівлі й виробничих інвестицій в інших країнах. Цей період можна назвати періодом утворення умов міжнародного банківського співробітництва.
Другий етап почався з середини 60-х років ХХ ст. і тривав до кінця 80-х років. У цей період відбулися якісні зміни в банківських системах економічно розвинутих країн, зросла роль банків у міжнародних економічних відносинах. Спостерігався бурхливий розвиток банківського капіталу, міжнародного поділу праці, інфраструктури міжнародної торгівлі, руху міжнародного капіталу.
До 1960 року в Лондоні вже існувало багато іноземних банківських відділень. Перші банківські відділення були відкриті у Лондоні для вирішення таких задач:
- задовольняти потреби іноземних філій корпоративних клієнтів своєї країни;
- приймати участь в операціях на валютному ринку;
- приймати участь в операціях на ринку стерлінгових тратт (вексель з платежем в фунтах стерлінгах).
60-ті роки ХХ ст. характеризуються ростом ринку євровалют та збільшенням кількості зарубіжних відділень банків.
У 70-ті роки збільшився попит на кредити з боку країн, що розвиваються, це, в свою чергу, зумовило розвиток міжнародної банківської системи.
Для 80-х років характерним є розвиток національної боргової кризи, фінансових інновацій, інвестиційно-установчої діяльності банків, які почали вести цілодобові торги з валютою. В 1988 р. було прийнято міжнародну Базельську угоду, яка встановлювала єдині стандарти для капіталу комерційних банків. Вони були необхідні у зв’язку з ростом конкуренції.
Третій етап з 90-х і триває тепер. У 90-х роках були організовані міжнародні банківські союзи, сформовано єдиний європейський ринок фінансових послуг.
За останні 25 років відбувались значні зрушення в міжнародній банківській діяльності, розпочаті американськими банками, а згодом і європейськими та японськими. Банки знаходили нові підходи і методи, створювали та завойовували нові сектори ринку.
