Існування економічних протиріч обумовлено протилежністю економічних інтересів суб'єктів господарської діяльності, що вступають між собою в економічні відносини. Основним протиріччям розвитку економіки є протиріччя між продуктивними силами і виробничими відносинами.
Проблема протиріч технологічного стану і розвитку економіки - одна з найбільш важливих.
На це вказує і світовий економічний досвід, який свідчить, що зміст і темпи технологічного прогресу будь-якої країни, регіону, сфери виробництва, компанії (Підприємства) є, як правило, результатом гострої боротьби протилежних інтересів, тенденцій, факторів і методів технологічного розвитку.
Торкаючись питання про класифікації протиріч технологічного розвитку, можна виділити наступні макрогрупи цих протиріч [7]:
- структурні, розрізняються місцем виникнення і дії в структурі суспільства (сюди входять іманентні або внутрішньоструктурні суперечності технологічного розвитку, політичні, економічні, організаційні, правові, соціальні та екологічні протиріччя технологічного розвитку);
- міжструктурні, виникаючі між елементами суспільної структури, що забезпечують технологічний розвиток (вони включають протиріччя між економічно мі і політичними чинниками технологічного розвитку, між іманентними (Внутрішньоструктурні) і політично мі факторами технологічного розвитку, між іманентними (внутрішньоструктурні) і економічними, економічними та соціальними чинниками технологічного розвитку і т. д.);
- протиріччя-стимули і протиріччя-гальма, відповідно прискорюють і сповільнюють технологічне розвиток;
- основні і похідні, що розрізняються за фактором пріоритету і причинно-наслідковим зв'язків;
- глобальні та локальні, що розрізняються масштабами і наслідками.
Дамо коротку характеристику структурних протиріч технологічного розвитку, не дотримуючись, однак, строго їх ієрархії і оперуючи ними в широкому діапазоні.
Для сучасної Росії характерні перша і друга група суперечностей, тому ми їх розглянемо більш докладно.
внутрішньоструктурні суперечності технологічного розвитку виникають між його внутрішніми структурними елементами:
а) між якісно різними технологічними укладами і рівнями технології різних, особливо сполучених, виробництв;
б) між альтернативними технологічними ідеями та рішеннями в сфері наукових досліджень;
в) між новими і традиційними технологіями в рамках окремих підприємств;
г) між різними факторами самого технологічного процесу - персоналом, технікою, матеріалами, енергією, інформацією.
Становлення інформаційно-комунікаційного технологічного укладу сучасних розвинених країн носило багато в чому автономний характер, зростання рушійних галузей був практично ізольований від решти економічного середовища і відбувався під позаринкових оточенні в основному за рахунок державних замовлень і субсидій. Це слід враховувати в ході вирішення протиріч технологічного розвитку на нинішньому етапі в Росії, навіть в умовах кризи.
Політичні суперечності технологічного розвитку це його внутрішньополітичні і зовнішньополітичні суперечності. Внутрішньополітичні протиріччя технологічного розвитку виникають між інтересами (програмами, діями) різних політичних партій, громадських рухів, всередині них, а також між ними та науково-технічною інтелігенцією з приводу вибору стратегії та основного суб'єкта забезпечення технологічного розвитку, а також визначення місця та ролі технологічного розвитку, учених в суспільно-політичному житті країни. Одним з головних протиріч такого роду в багатьох країнах є стійке протиборство між прихильниками сильної державної науково-технічної політики і захисниками політики свободи підприємництва, пріоритету приватного сектора в рішенні проблем технологічного розвитку.
Економічні суперечності технологічного розвитку (зовнішньоекономічні та внутрішньоекономічні) виникають між економічними інтересами всіх його учасників (держави або держав, наукових установ, технологічних центрів, промислових компаній і фірм, окремих наукових груп і вчених) по приводу вибору напрямків, оцінки результатів, визначення способів мотивації, методів і масштабів фінансування технологічних програм і проектів. Основне економічне протиріччя технологічного розвитку, на нашу думку, складається між інтересами учасників інноваційного циклу з приводу оцінки розмірів, методів забезпечення, привласнення, розподілу і використання додаткового ефекту (приросту наукової інформації, прибутку, доходу) від технологічних нововведень.
Одним з важливих економічних протиріч технологічного розвитку є протиріччя між сформованими на даному ступені технологічного розвитку масштабами накопичення венчурного капіталу, нормою прибутку за технологіями, мотиваційної системою, з одного боку, і необхідністю формування нового масштабу накопичення капіталу, нової норми прибутку по інвестиціях в технологію і системи мотивації для переходу до якісно нової щаблі технологічного розвитку - з інший [8]. Необхідні постійний аналіз і вироблення як державними органами, так і керівництвом компаній, методів вирішення цієї суперечності.
Розробляючи концепцію та пропозиції щодо створення нового механізму забезпечення НТП з урахуванням дії даного протиріччя, думається, слід виходити з наявності особливостей методів його дозволу на різних етапах або фазах переходу до розвинутого державному регулюванню НТП в контексті об'єктивної логіки розвитку загальноекономічної ситуації в країні.
Основне економічне протиріччя НТП на нинішньому етапі - це розрив між створенням інновацій та їх впровадженням. Дане протиріччя проявляється у згортанні тематики наукових досліджень, недостатньому фінансово-ресурсному забезпеченні, низької оплати трудового потенціалу збиткових і малопродуктивних в області НТП підприємств і науково-технічних організацій, В«витік мізківВ» і т. п.
Організаційні суперечності технологічного розвитку, як правило, виникають між організаційними структурами і методами забезпечення технологічного розвитку з боку держави, окремих наукових установ, спільнот, колективів і промислових фірм, а також в рамках кожного з них (внутрішньоорганізаційні суперечності технологічного розвитку) [9]. Вони включають протиріччя між державною організацією наукового та технологічного розвитку та його самоорганізацією в рамках наукових установ, спільнот і фірм; формами і методами організації технологічного розвитку в масштабах великих, середніх і дрібних фірм; поділом і кооперацією робіт у галузі створення, освоєння і передачі технології.
Правові протиріччя технологічного розвитку виникають, по-перше, між необхідністю правової захисту авторів винаходів, стимулюючих технологічний розвиток, з одного держави.
