Глобалізація світу зі своїми можливостями, небезпеками, смертельними загрозами стала головною проблемою в порядку денному людства у ХХІ столітті і поставила його на межу виживання. Проблема виживання людства складається з багатьох складових і для її вирішення потрібен системний підхід, всебічне урахування всіх існуючих факторів, їхніх взаємозв'язків і протиріч. Сучасна глобалістика за своєю природою є міждисциплінарною наукою. Саме міждисциплінарний підхід повинен стати головним теоретичним принципом глобалістики як методологічної основи соціально-філософської реконструкції феномену виживання. Невипадково, сьогодні намітились тенденції взаємозв'язку таких основних напрямків теорії глобалістики як політична глобалістика, економічна глобалістика, соціальна глобалістика, екологічна глобалістика, глобальна прогностика та інші. Питання про зміст і сутність глобалістики залишається дискусійним і сьогодні. У той же час найбільш універсальними та пріоритетними проблемами глобалістики можна вважати глобальну проблему сталого розвитку та проблему організації управління глобальним розвитком. Разом із тим великий інтерес викликають підходи до вироблення стратегій виживання, які розробляються в рамках сучасної парадигми глобалістики. У процесі історичного розвитку, концепції виживання помітно зрушують у бік все більшої антропологізації проблематики. Адже немає ані найменших підстав вважати, що сучасну кризу вдається перебороти без радикальних змін менталітету та способу життя людей у глобальному масштабі. Дослідники схиляються до думки про необхідність кардинальних перетворень самої людини, зміни її свідомості для створення нового суспільства, яке базується на таких загальнолюдських цінностях, як мудрість, справедливість, солідарність, свобода, демократія.
