Починаючи з XVII-XVIII ст., розглядалися теорії та моделі суспільного розвитку. Велику роль в цьому процесі відіграли розвиток природничих наук, спеціальних математичних та економетричних методів, статистики, демографії і, особливо, прикладної соціології, прогностики та загальної теорії вимірів.
Футурологічна література цього періоду стимулювала розвиток системного мислення та системного підходу до розгляду процесів глобального і регіонального рівнів.
Спочатку в теоретичному осмисленні сутності глобалізації провідну роль відігравали «фактори природи» (народонаселення, індустріалізація, погіршення рівня харчування, вичерпання природних ресурсів і забруднення навколишнього середовища), а пізніше - соціально-політичні, культурні і науково-технічні чинники.
Підходи представників Римського клубу до бачення глобалізаційного розвитку, викладені в їх доповідях (напр. “Людство біля поворотного пункту” (1974) її автори М. Месарович і Е. Пестель зробили спробу врахування специфіки соціально-політичного розвитку різних регіонів. У зв’язку з цим світ було поділено умовно на 10 регіонів. Ієрархічна система моделей складається з 3-х рівнів: причинного, організаційного та рівня формування норм, цінностей і цілей суспільства), отримали подальший розвиток у дослідженнях організацій різного рівня (ЮНКТАД, Департамент ООН з між нар. ек. та соц.. питань і т.д.)
На думку А. Неклесса, в сучасному глобальному світі формуються світова конструкція – мета інфраструктура – в якій “перерозподіляється увесь сукупний світовий дохід між геоекономічними персонажами, тісно пов’язаними різними видами господарської діяльності.
Сутність цієї інфраструктури - не виробництво, а розподіл ресурсів, доходів та прибутку.
На думку М. Кастельса, “архітектура глобальної економіки відображає асиметрично взаємозалежний світ, що організований навколо трьох головних економічних регіонів і все більше поляризується по осі протистояння між продуктивними, процвітаючими, багатими інформацією галузями і галузями знедоленими, економічно і соціально знеціненими”.
Рівні прояву глобалізації
- Світовий рівень,
- рівень країни,
- галузі,
- фірм
