В сучасній глобалістиці домінуючим є глобальний цивілізаційний підхід.
Цивілізація – сукупність способів існування та діяльності великої групи людей, яка характеризується особливостями матеріального життя, інтелект., морального життя, політ. та соц. організації.
Цивілізація характеризується спільними цінностями та стратегічними цілями розвитку. Вона повинна бути здатною до взаємодії, консолідації та інтеграції з іншими цивілізаціями.
Цивілізації являють собою величезні паракраїнні, наднаціональні світові утворення, для кожного з яких характерний специфічний прояв людини, своєрідність культури, традицій, менталітету, загального сприйняття світу.
Так, за Ю. Павленком, розрізняють цивілізаційні світи:
- Китайсько-Далекосхідний;
- Індійсько-Південноазійський;
- Мусульмансько-Афразійський;
- Макрохристиянський.
(Макрохрихристиянський світ характеризується найбільшою неоднорідністю та містить:
- Західноєвропейсько-північноамериканську (з Австралією та деякими іншими її філіаціями) цивілізацію;
- Латиноамериканську та Православно-Слов'янську цивілізації, а в межах останньої Західноправославну (українсько-білоруську) та Східноправославну (московсько-російську) субцивілізації.)
За С. Хантінгтоном, розрізняють цивілізації:
- Синську;
- Японську;
- Індуїстську;
- Ісламську;
- Православну;
- Західну;
- Латиноамериканську.
За Ю. Яковцем, слід виділяти дві групи цивілізацій:
- більш розвинуті (Північноамериканська, Західноєвропейська, Японська) цивілізації;
- менш розвинуті (Російська, Китайська, Індійська, Латиноамериканська, Мусульманська) цивілізації.
Взаємодія цивілізацій відбувається у двох площинах:
а) зіткнення цивілізацій;
б) зростання взаємопроникнення цивілізацій (через обмін протилежностями)
Головними цінностями цивілізації - економічного лідера сучасності (Західно-християнської) є:
1) домінанта ринкового господарства;
2) пріоритетність раціонального знання;
3) принцип законності та захисту прав людини.
Головними цінностями традиційних цивілізацій є:
1) співпадіння суб'єктів влади та власності;
2) переваги глибинного, традиційного, сакрального знання;
3) відносно низький рівень незалежності окремої особистості.
