2. Типові помилки під час перекладу наукових текстів українською мовою.

Під час перекладу українською мовою наукових текстів неправильно добирають українські еквіваленти загальновживаних лексем російської мови, перекладають дослівно усталені словосполуки, а постійне ти­ражування одних і тих помилок у наукових текстах зумовлює до роз­хитування мовної норми.

Як свідчить досвід, складним виявляється переклад поширеної у на­уковому стилі конструкції з фразеологічним сполученням в качестве кого-то (чего-то). Наприклад, словосполучення в качестве сетевой операционной системи слід перекласти так: як мережева операційна система; но чтобы служить в качестве денег, предмет должен про­йти одно испитание .../ але щоб служити (бути) грошима, предмет повинен пройти одне випробування ...

Для наукового стилю характерна наявність слів, які позначають процесуальні поняття. У цьому зв'язку треба розрізняти назви дій (про­цесів) і назви наслідків дії (процесу). В українській мові на позначення дій (процесів) зазвичай бажано уживати віддієслівні іменники, утворені від дієслів недоконаного виду за допомоги -ення, -ання, -іння, -иття, -іття, -уття: змінювати - змінювання.

Віддієслівні іменники, що означають наслідок дії, утворюються пе­реважно від дієслів недоконаного виду, що означають багаторазову дію:

•        безсуфіксним способом: обмінювати - обмін; гнути, згинати -
згин;

•        за допомоги додавання -а, -«на, -ок: міняти, змінювати - змі­на; колоти, розколювати -розколина; лити, виливати - ви­ливок;

•        за допомоги додавання -овання, якщо дієслово має форму, яка
закінчується на -овувати: групувати, угруповувати - угрупо­вання; статкувати, устатковувати - устатковання.

У наукових текстах переклад дієслів залежить від контексту:

иногда встречаются ошибки - інколи трапляються помилки

к таким понятиям относятся... - до таких понять належать...

вказать влияние - вплинути

следовать примеру - брати за приклад

следует выполнить - належить виконати

следует отметить - слід зауважити

из теореми следует - з теореми випливає

сделать возможньым — уможливити

сделать невозможным —унеможливити

терминами являются слова ...— термінами є слова...

требуются специальные приемы - необхідні спеціальні заходи

включая пользователей — включно з користувачами

учитывая то что — з огляду на те, що.

Виникають труднощі і під час перекладу конструкцій з активно вживаним дієсловом являєшся, яке в українській мові уживається тільки в художньому стилі, переважно в поетичних творах (згадаймо І. Франка: «Чому являєшся мені у сні?»). У науковому стилі уживаються форми виявляється, є; але обирати відповідну форму слід, врахову­ючи значення контексту. Наприклад, конструкція Что является Чем перекладають Що є Чим або Чим є Що. Якщо ж російське дієсло­во являться уживається зі значенням обнаруживать, проявлять, воно перекладається за допомоги дієслова виявляється, порівняймо: Основним компонентом ... является знаковая система ... / Основним компонентом ... є знакова система. Оценка господина А. С. Маркули явилась правильний/ Оцінка пана А. С. Маркули виявилася правильною. Значні проблеми під час перекладу текстів наукового стилю спри­чиняє дієприкметник, який активно уживаний у текстах наукового стилю російської мови.

Активні дієприкметники теперішнього часу, які утворюються від дієслів І і II дієвідміни обмежені утворенні й використанні. У сучасній мові функціонують тільки ті дієприкметники, які втратили дієслівні ознаки й перейшли до класу прикметників. При цьому слід пам'ятати, що активні дієприкметники теперішнього часу відтворюються при­кметниками: господствующий - панівний, разрушающий -руйнівний, металлорежущий - металорізний, нержавеющий - нержавний. Нато­мість поширені у сучасній українській мові віддієслівні прикметники на -льний: знижувальний, ослаблювальний.

Пасивні дієприкметники на -мий здебільшого заступаються діє­прикметниками на -ний: управляемый - керований, производимый -вироблюваний; познаваемый - пізнаваний тощо.

Окремо зазначимо особливості перекладу російських конструкцій із дієприкметником следующий. Дієприкметник слідуючий неможливий в українській мові навіть теоретично, оскільки немає дієслів, від яких він міг би утворитися. Отже, перекладається:

• словом наступний (у часовому й просторовому значенні), порів­няймо: Следующий вариант стандарта использует в качестве среды передачи /Наступний варіант стандарту використовує як середовище передачі;

•  словом такий (перед переліком або поясненням).

Переклад речень, у яких уживаються дієприкметникові звороти, здійснюється так: якщо дієприкметниковий зворот утворено за допо­моги активних дієприкметників теперішнього часу, він перекладається складнопідрядним реченням, порівняймо: Примером может служить двигатель, питающийся от преобразователя й приводящий в движение механизм /Прикладом може слугувати двигун, який (що) живиться від перетворювача й надає руху механізму.

У наукових текстах часто вживаються так звані кліше, які структурують текст. Вони мають перекладатися як одне ціле: в заключение - на закінчення, підсумовуючи; другими словами - інакше кажучи; прежде всего - насамперед; с другой сторони - з іншого боку; с одной сторони — з одного боку: в настоящее время - зараз, нині, наразі; в основному - здебільшого; в отличие - на відміну; в результате -внаслідок, як наслідок; в связи с тем что, поскольку - позаяк, оскільки;

в то же время - водночас; в частности - зокрема; во многом - багато в чому; вместо зтого - натомість; впрочем - а втім, зрештою; как правило - зазвичай; наконец - нарешті, зрештою; ни в коем случае -у жодному разі; по крайней мере - принаймні; при зтом используют-ся...- водночас використовуються; при анализе - під час аналізу; с помощью - за допомоги; учитьівая то что - з огляду на те що.

Під час перекладу прийменникових конструкцій слід звертати увагу на їх значення:

1) російським конструкціям з прийменником по в українській мові
відповідають конструкції з прийменниками:

а)   по (якщо вказується на простір, поверхню, межі): В практике
гарного дела принято ориентировать линии падения й простирания
пласта по сторонам света / У практиці гірничої справи прийнято
орієнтувати лінії падіння і простягання пласта по сторонах світу;

б)  орудним відмінком без прийменника (якщо вказується напря­мок): по компенсационному каналу поступает сигнал / компенсаційним
каналом надходить сигнал;

в) за, на, з (у значенні згідно з чимось): по принципу построения /за
принципом побудови; по запросу клиента/ на запит клієнта; по интересующим их вопросам /з питань, що їх цікавлять; по другому адресу
/на іншу адресу;

г)   за, з, із, через (у значенні причини, наслідку, деякі інші випадки):
по недоразумению / через непорозуміння; не однородны по составу І не
однорідні за складом; доступ по вызову / доступ за викликом.

2) прийменник при - це уживаний і універсальний прийменник ро­сійської мови, натомість в українській має набагато вужчу сферу вжи­вання, тому, перекладаючи відповідні прийменникові конструкції, треба бути дуже уважним, бо калькування російськомовних висловів не тільки позбавляє текст виразності, якої можна досягти вживанням суто україн­ських мовних засобів, а й може змінити зміст цього тексту. Український прийменник при має лише такі значення: розташування (просторової
близькості), хоча в багатьох випадках краще вживати й інші прийменники
(біля, поряд, коло тощо); підпорядкованості або належності, наявності
чогось, обставин, що їх характеризує наявність чогось поряд.

Прийменник при не вживають у значенні під час (рос. во время) наприклад, рос. при испытании, при изменении, при вьтолнении, при измерении тощо. У таких випадках російський при слід перекладати за допомоги за, під час, коли, для Наведений перелік не вичерпує всіх сталих словосполучень, які потребують уваги перекладача.

Очевидно, укладати двомовні словники для перекладу загально­вживаної лексики наукових текстів повинні фахівці, що доскона­ло володіють обома мовами, або ті, хто уміє працювати з наявними тлумачними і граматичними словниками цих мов та довідниками. Адже причина недосконалості словників полягає у недооцінюван­ні їх авторами відмінностей між двома мовами та переоцінюванні власних знань.

Редагування перекладу, тобто вдосконалення вже наявного його варіанта, буває двох типів. По-перше, це авторське редагування, коли редактором свого тексту виступає сам перекладач. По-друге, це реда­гування готового тексту, яке здійснює інша людина, тобто редактор чи сам перекладач. Саморедагування, здійснене автором, та редагування того ж повідомлення професійним редактором, повинні доповнювати одне одного, адже обидва види правок спрямовані на поліпшення якості тексту, досягнення його довершеності.

Процес редагування та перевірки можна переділити на такі етапи:

1)     ознайомлення з текстом оригіналу та перекладу;

2)     звірення тексту перекладу з вихідним текстом: це послідов­на, ретельна перевірка відповідності кожного слова, кожної фрази
перекладу вихідному тексту, єдності використаної термінології,
логіки викладу. Цей етап передбачає роботу зі словниками, довід­никами, мережею Інтернет, консультації колег та фахівців тієї чи іншої галузі;

3)      внесення смислових і стилістичних правок; оформлення тексту
відповідно до граматичних, орфографічних, пунктуаційних, синтак­сичних норм.

Виправити помилку недостатньо, адже необхідно узгодити все речення, перевірити його завершеність, не забувати при цьому про індивідуальний стиль перекладача.

4) завершальний етап - порівняння попереднього тексту з його новим варіантом, остаточна перевірка тексту.

Слід підкреслити, що в піднесенні культури мови надзвичайно велику роль відіграють словники різних типів і призначення, насампе­ред це словники, у яких подано розгорнуту семантичну, стилістичну й граматичну характеристики вміщеної лексики й фразеології, наведено численні приклади (ілюстрації) слововживання й словосполучення тощо. Перекладні або двомовні словники (передусім іншомовно-українські), крім іншого цінні тим, що вони суттєво допомагають під час добору синонімів, фразеології чи усталених словосполучень рідної мови. Неабияку допомогу можуть надати фразеологічні та синонімічні словники, термінологічні й енциклопедичні, орфографічні та орфоепічні тощо. Двомовній людині розрізнити українські й російські мовні засоби важко: звертання, прийменникові конструкції, слова й словосполуки, що позначають процеси, науково-технічні й управлінські терміни, слово­сполуки із числівників, усталені вислови наукової мови. Різноманітні словники та довідники дають уявлення про новітні та спеціальні ви­дання, до яких слід звертатися, коли виникають труднощі з перекладом або написанням певного слова (терміна).