Індивідуальні (індивідуально-психологічні) відмінності - це особливості психічних явищ (процесів, станів і властивостей), що відрізняють людей один від одного. Індивідуальні відмінності, природної передумовою яких виступають особливості нервової системи, мозку, створюються і розвиваються в ході життя, у діяльності і спілкуванні, під впливом виховання і навчання, в процесі взаємодії людини з навколишнім світом в самому широкому значенні цього слова. Індивідуальні відмінності є предметом вивчення диференціальної психології.Індивідуальні особливості людини зумовлюють індивідуальний стиль діяльності (Є. А. Климов), який являє собою: 1) стійку систему прийомів і способів діяльності, 2) ця система обумовлена певними індивідуальними особистими якостями, 3) ця система є засобом ефективного пристосування до об'єктивних вимог, 4) це ті особливості стилю діяльності, які обумовлені типологічними властивостями нервової системи людини.Здібності - це індивідуально-психологічні особливості особистості, що забезпечують успіх у діяльності, у спілкуванні і легкість оволодіння ними. Здібності не можуть бути зведені до знань, умінь і навичок, наявними у людини, але здібності забезпечують їх швидке придбання, фіксацію й ефективне практичне застосування.Здібності можна класифікувати на:1) природні (або природні) здібності, в основі своїй біологічно зумовлені, пов'язані з вродженими задатками, що формуються на їх базі при наявності елементарного життєвого досвіду через механізми навчання типу умовно-рефлекторних зв'язків;2) специфічні людські здібності, мають суспільно-історичне походження і забезпечують життя і розвиток у соціальному середовищі. Специфічні людські здібності у свою чергу підрозділяються на:а) загальні, якими визначаються успіхи людини в самих різних видах діяльності і спілкування (розумові здібності, розвинені пам'ять і мову, точність і тонкість рухів рук і т. д.), і спеціальні, визначальні успіхи людини в окремих видах діяльності і спілкування, де необхідні особливого роду задатки і їхній розвиток (здатності математичні, технічні, літературно-лінгвістичні, художньо-творчі, спортивні і т. д.);б) теоретичні, що визначають схильність людини до абстрактно-логічного мислення, і практичні, що лежать в основі схильності до конкретно-практичних дій. Поєднання цих здібностей властиво лише різнобічно обдарованим людям;в) навчальні, які впливають на успішність педагогічного впливу, засвоєння людиною знань, умінь, навичок, формування якостей особистості, і творчі, пов'язані з успішністю у створенні творів матеріальної і духовної культури, нових ідей, відкриттів, винаходів. Вища ступінь творчих проявів особистості називається геніальністю, а вищий ступінь здібностей особистості в певній діяльності (спілкуванні) - талантом;г) здатності до спілкування, взаємодії з людьми і предметно-діяльні здібності, пов'язані з взаємодією людей з природою, технікою, знаковою інформацією, художніми образами і т. д. Людина, здатний до багатьох і різних видів діяльності і спілкування, володіє загальною обдарованістю, тобто єдністю загальних здібностей, що обумовлює діапазон його інтелектуальних можливостей, рівень і своєрідність діяльності і спілкування.Таким чином, здібності - індивідуально психологічні особливості людини, які проявляються в діяльності і є умовою успішності її виконання. Від здібностей залежить швидкість, глибина, легкість і міцність процесу оволодіння знаннями, вміннями та навичками, але самі здібності не зводяться до знань і вмінь.Дослідженнями встановлено, що здібності - прижиттєві освіти, що їх розвиток йде в процесі життя, що середа, виховання активно формують їх.Глибокий аналіз проблеми здібностей був даний Б. М. Тепловим. Згідно розвивається їм концепції, вродженими можуть бути анатомо-фізіологічні і функціональні особливості людини, що створюють певні передумови для розвитку здібностей, звані задатками.Задатки - це деякі генетичні детерміновані (вроджені) анатомо-фізіологічні особливості нервової системи, складові індивідуально-природну основу (передумову) формування та розвитку здібностей.Здібності - не статичні, а динамічні утворення, їх формування і розвиток відбувається в процесі певним чином організованої діяльності і спілкування. Розвиток здібностей відбувається поетапно.Задатки вельми багатозначні, вони - лише передумови розвитку здібностей. Здібності, що розвиваються на їх основі, обумовлюються, але не зумовлюються ними. Характерним для задатків є те, що вони самі по собі ще ні на що не спрямовані. Задатки впливають, але не вирішальним чином, на процес формування та розвитку здібностей, які формуються прижиттєво в процесі діяльності та виховання. Задатки зумовлюють різні шляхи формування здібностей, впливають на рівень досягнення, швидкість розвитку.Кожна здібність має свою структуру, в ній розрізняють провідні і допоміжні властивості. Наприклад, провідними властивостями літературних здібностей є: особливості творчої уяви та мислення; яскраві, наочні образи пам'яті; відчуття мови; розвиток естетичних почуттів. А ведучими властивостями математичних здібностей є: уміння узагальнювати; гнучкість розумових процесів; легкий перехід від прямого до зворотного ходу думки. Для педагогічних здібностей ведучими є: педагогічний такт, спостережливість; любов до дітей; потреба в передачі знань.Виділяють такі рівні здібностей: репродуктивний, який забезпечує високе вміння засвоювати готове знання, опановувати склалися зразками діяльності та спілкування, і творчий, який забезпечує створення нового, оригінального. Але слід враховувати, що репродуктивний рівень включає елементи творчого, і навпаки.
