В історії науки існувало багато точок зору на місце психології в системі наук. Її визначали то як природну, то як суспільну, то як змішану біосоціальну і соціобіологічну наук. Говорили навіть про існування двох психологій: описової і пояснювальної.
Психологія виникла багато століть тому в надрах філософії як її складова частина. За походженням і основним поняттям психологія тісно пов'язана з філософією. Деякі розділи філософії, наприклад, теорія пізнання , вивчає закономірності процесу пізнання і основні його етапи (чуттєве і логічне пізнання), пов'язані з психічними процесами. Етика як вчення про моральності, науковому розумінні добра і зла спирається на знання про особистість, про емоції і почуття. Естетика - Вчення про прекрасне, його об'єктивних законах і суб'єктивних факторах, які полягають не тільки в мистецтві, але і в природі, людині, тісно пов'язана з психологією особистості. Більше того, основне питання філософії про те, що первинне - матерія чи свідомість - по своїй суті є також психологічним.
Психологія тісно пов'язана з педагогічними науками за своїми цілям: Оптимальна реалізація можливостей людини, її формування, виховання. Завдання збереження психічного здоров'я людини пов'язує психологію найтіснішим чином з медичними науками: психогигиене, неврології, психіатрії, педіатрії, загальною терапією та ін
За методом і основному апарату знань психологія - природна наука (Ананьїв). Пізнання людини визначають залежно від того, що таке сама людина. Людина - вищий організм, верхній рівень і продукт біологічної еволюції. Тому в пізнанні людини психологія тісно пов'язана з природними науками: приматології, анатомією, фізіологією загальної та фізіологією вищої нервової діяльності, біофізики, біохімією, ендокринологією, генетикою, ембріологією та ін
Біологічна еволюція призвела людини до вищого ступеня розвитку, коли вирішальним фактором його розвитку стає суспільство. Саме життя людини в суспільстві визначає розвиток свідомості людини. Це переконливо доводять приклади так званих «диких» дітей, вихованих тваринами і не мають суттєвих ознак людської свідомості. Діти з поразкою чутливості (сліпоглухонімі) без спеціального виховання і навчання засобам спілкування залишаються істотами, провідними рослинний спосіб життя. Таким чином, свідомість - це продукт історичного, суспільного розвитку.
Специфіка психології визначається тим, що вона вивчає людину не як історичний або біологічний вид, вона вивчає людину як особистість. Головним завданням психології є цілісне знання про людину . У вирішенні цього завдання зустрічаються природні та суспільні науки. Герцен писав: «Психологія - це остання ланка природи і перша ланка історії».
Психологія в системі сучасного людинознавства займає проміжне становище, перебуваючи, за словами Константинова, «рівно посередині між природознавством і обществознанием». Таке положення психології робить її сполучною ланкою між цими науками, робить її наукою, яку, відповідно до точки зору Піаже, можна розглядати не тільки як продукт всіх інших наук, а й як можливе джерело їх розвитку . Синтезуючи досягнення суспільних, природничих і технічних наук, психологія виступає в ролі однієї з вузлових наукових дисциплін, що розробляють проблеми людини.
Галузі психології
Сучасна психологія є досить розгалуженою системою знань, вона включає систему дисциплін (або галузей), пов'язаних з різними сферами практики. Головним принципом класифікації галузей психології є принцип розвитку психіки в діяльності, згідно з яким виокремлюються різні галузі психології залежно від видів людської діяльності.
Загальна психологія займає особливе місце серед інших галузей психології. Вона досліджує найбільш загальні закономірності психічної діяльності дорослої нормальної людини. Змістом загальної психології є головні принципи науки, її методи, система понять, узагальнення і абстрагування результатів досліджень, одержаних у різних галузях психології.
Вікова психологія вивчає закономірності психічного розвитку людини, становлення різних психічних процесів і психічних властивостей особистості. У віковій психології виокремлюються розділи: дитяча психологія, психологія підлітка, психологія юнацького віку, психологія дорослої людини, психологія старості. Завданням вікової психології є розкриття вікових особливостей , встановлення закономірностей переходу від одного вікового періоду до іншого, знаходження сензитивних (найбільш сприятливих) періодів формування різних психічних властивостей особистості.
Педагогічна психологія досліджує психологічні засади навчання і виховання, безпосередньо пов'язана з віковою психологією, оскільки психологічні закономірності навчання і виховання не можуть бути розкриті без урахування вікових та індивідуальних особливостей дітей. Завданням педагогічної психології є визначення змісту навчання та виховання, виявлення вимог до підручників, пошук та обгрунтування раціональних методів навчання і виховання, які забезпечують керівництво розумовою діяльністю та поведінкою школярів, сприяють їхньому психічному розвитку. Крім цього, педагогічна психологія вивчає взаємовідносини вчителя та учнів, вимоги, які ставляться до особистості вчителя, розкриває зміст та структуру педагогічних здібностей.
Соціальна психологія вивчає явища, які виникають у взаємодії людей у різних суспільних групах (організованих чи неорганізованих), особливості цих груп, положення особистості в них, процеси, пов'язані з функціонуванням групи.
Психологія праці вивчає психологічні особливості трудової діяльності людини, психологічні аспекти наукової організації праці, професійно важливі якості особистості стосовно тієї чи іншої спеціальності, проблеми профорієнтації та профвідбору і має низку розділів, які є разом з тим самостійними галузями психологічної науки: інженерна психологія, авіаційна психологія, космічна психологія.
Психологія мистецтва розглядає психологічні компоненти діяльності, спрямованої на створення творів мистецтва, розкриває закономірності сприймання людиною цих творів, вивчає особливості виникнення та перебігу почуттів, викликаних художнім твором.
Юридична психологія вивчає проблеми, пов'язані з психологічними аспектами слідства, аналізом показань свідків, вимог до допиту, а також психологічні особливості особистості злочинця, мотиви злочину, психологію ув'язненого та засади його перевиховання.
Медична психологія займається питаннями психотерапії, психогігієни, проблемами спілкування лікаря та хворого.
Патопсихологія досліджує різні форми порушень нормальної психічної діяльності людей, різні порушення нормального психічного розвитку.
Порівняльна психологія займається вивченням психіки тварин, що дає змогу розкрити передісторію свідомості людини.
Існування великої кількості різноманітних галузей психології є свідченням широкого практичного спектра її використання.
Проблеми, що вивчаються психологією, охоплюють широку гаму проблем, починаючи від досліджень відчуттів та сприймань до вивчення масових психічних явищ. І це природно, оскільки розв'язання проблем, які так чи інакше стосуються людини, вимагає в першу чергу вивчення її психіки.
