Основой политико-правовой концепции М. Грушевского (1866-1934) был украинский вопрос. Он считал, что основой вхождения Украины в Россию была автономия, но этим принципом пренебрегли. Возможность решения этой проблемы он видел в случае децентрализации власти в России и образовании федерации, под которой понимал объединения в одном государстве нескольких.
Появление Конституции УНР стала закономерным итогом хода политического процесса в Украине, начатого в марте 1917 г Она юридически оформила возрождения украинской государственности, дала политико-пр равови стимулы к стабилизации и консолидации общества.
УНР проголошувалася "державою суверенною, самостійною і ні від кого незалежною", суверенне право в якій належить народові (всім разом громадянам республіки). Територія її неподільна і без згоди 2/3 парламенту не може змінюватися кордон.
Громадянином вважалася особа, яка набула це право законним шляхом, подвійне громадянство не передбачалося. Актова, громадянська і політична дієздатність наставала з 20 років. Всі громадяни, незалежно від віку, віри, раси, статі проголошувалися рівними у своїх правах. їм гарантувалися всі права і свободи, як то: свобода слова, друку, совісті, обирати і бути обраним (активне і пасивне виборче право), вільне місце проживання, пересування, недоторканність особистого життя, таємниця листування тощо. Встановлювалися порядок виборів та законотворча процедура. Влада розподілялася на гілки: законодавчу, виконавчу та судову. Законодавча належала Всенародним Зборам УНР, виконавча - Раді Народних Міністрів, судова - Генеральному Суду УНР.
Національним меншинам надавалося право об'єднуватися у національні союзи, які формували органи самоуправління, видавали корпоративні закони, що не суперечили б Конституції держави, встановлювали бюджет тощо.
На випадок війни чи повстання громадянські свободи обмежувалися спеціальним законам не більше як на 3 місяці, який ухвалювали Всенародні Збори або Рада Народних Міністрів.
Отже, ЦР бачила УНР класичною парламентською республікою, без президента. На підставі Конституції передбачалася розробка цілої низки законодавчих актів.
II-й раздел Конституции а еще и отвечал нынешним конституционным стандартам. Он касался вопросов, связанных с правами граждан Украины. Исключалась возможность двойного гражданства, уривнювались в правах и обязанностях мужчины и женщины, все граждане. Конституция провозглашала принцип разделения властей, по которому предусматривалось создание Всенародного собрания (законодательная власть), Совета Народных Министров (исполнительная власть), Генерального Корабли УНР, и устанавливала порядок их организации и деятельности.
