Саме моральний аспект е вирішальним при розробщ імщжу украшського полггичного лщера. Проблеми моральное^, внутрішньо'і етики людини е головними для украшськоі культури і ментальность Взагалі проблема моральності поведшки влади традицшно перебувае на першому плаш в крашах і3 складним сощально-економічним становищем.
Украшський народ мае певш сформоваш в свщомості стереотипи, яю стали визначальними у створенш моделіідеального лідера.
Першою етичною установкою украшщв щодо політичного лщера е благотворительность правителя. Якщо захщний громадянин вважае, що правильна побудова суспшьства і досконалі закони е вирішальним фактором правильно'і поведінки посадовщв, то укршнець віддае перевагу моральноеп лідера, завдяки якій можна пдно вийти з багатьох випробувань владою. Ця установка включае певний перелш рис чи моральних оріентирів, яю мають бути у доброчесного лщера.
- Скромтстъ. Вона виключае можливють серйозно'і популярності лідера, який вщверто демонструе розкіш.
- Байдужгстъ до почестей також вважаеться необхщною рисою лідера.
- Людяшстъ, простота, доступшстъ, залишаються діевими на всьому простор! колишнього СРСР, особливо в слов’янських кра’шах. Идеться про здатність лщера не ототожнювати себе і3 зовшшшми атрибутами влади, просто спілкувватися з людьми, уважно ставитися до них.
- Однакова повага лгдера до всгх громадян, незалежно Від іхнього сощального статусу. В украшськш масовш свщомості живе уявлення про
- Справедливого лщера.
Наступним важливим стереотипом украшського металітету стосовно образу політичного Лідера е ідея покликаного лщера. Його ознаками е:
- енергшшстъ,
- заряд життям (виражена харизма, що проявляеться у внутрішнш активності),
- поеднання гмпулъсивностг зг стриматстю (така людина дивиться далеко вперед, однак робить за один раз не бшьше одного кроку),
- внутргшня логгка (шдер не потребуе схвалення та велико’і кшькості радниюв), “шстинкт” лщера (чуття, котре дозволяе безпомилково оріентуватись у полггичному просторі, обираючи правильні засоби для ралізаци свое’і політики і приймаючи правильш рішення),
- безкомпромгсшстъ у всьому, що стосуеться суттевих сторш його політичного життя (в інших справах його політика е поеднанням гнучкост! і незалежності),
- повнота життя (ототожнюе себе 3і своею політичною Діяльністю); Діяльність, пщпорядкована единіЙ меті, яку Він трактуе як сенс життя (відмова Від політичноі мюп рівнозначна втраті сенсу життя).
Третьою діевою етичною установкою, що мае суттеве значения для побудови портрету політичного Лідера, е тема жертовного лщера, для якого найголовніше в житп - ттереси крати, народу.
Політолог Д. Богуш звертае увагу на р!зницю ментал!тету украшців і росіян. Він вважае що для росіян важливе значения в образі лщера мае яскравість, сила подачі, незвичність кандидата. Для украшців - це лише тло, а змістом е тшьки переконливі аргумента. Украшський громадянин Цікавиться тим, чого насправді хоче Лідер, хто Підтримуе його фшансово і яку користь матиме конкретна Сім’я вщ його діяльності.
Найбшьш відомими украшськими лщерами е керівники партш, Місцевих органів влади, пращвники виконавчо’і влади, а також теперешнш і колишні президента краши. Усіх президентів, вщ Л. Кравчука до В. Ющенка, як лідерів краши слід віднести до ращонально-легального типу лідерства. Однак, шлях першого президента Л. Кравчука до посади Голови Верховноі Ради У краши (шдера Украшськоі республіки в межах СРСР) е суто ідеократичним лідерством. із розпадом Радянського Союзу багато політичних Лідерів поміняло своі погляди, пристосовуючись до нових реалш. Це, зокрема, стосуеться і Л. Кравчука, який був обраний президентом не завдяки власнш популярностi і видатним лщерським якостям, не через шдтримку иого программ, а через вщсутшсть альтернативи і страх приходу до влади В. Чорновша або Л. Лук’яненка. Тоді як обставини приходу до влади президента В. Ющенка мктили певш елементи харизматичного лщерства, що зникли з отриманням ним владних повноважень.
