До цих методів належать – змагання, заохочення і покарання.
Змагання. Ґрунтується на природній схильності особистості до здорового суперництва і самоутвердження в колективі. Виховна сила змагання виявляється лише за умови, що воно стає дієвою формою самодіяльності учнівського колективу. Воно організовую, згуртовує колектив, спрямовує на досягнення успіхів, навчає перемагати, змушує відстаючих підтягуватися до рівня передових, а передових надихає на нові успіхи. Форми змагання – конкурси, олімпіади, фестивалі, виставки, спартакіади, вікторини та інше.
Заохочення. Суть його полягає у схваленні позитивних дій і вчинків з метою спонукання вихованців до їх повторення. Метою його є спрямування поведінки учня в потрібне русло, зміцнення в ньому впевненості у власних силах, посилення прагнення до позитивних вчинків. Види заохочення – подяка директора, вміщення фото на дошку відмінників навчання, нагородження грамотою, цінним подарунком.
Покарання. Він полягає у несхваленні, осуді негативних дій і вчинків з метою їх припинення або недопущення в майбутньому. Усвідомлюючи неминучість покарання, учень намагається перебороти в собі шкідливі потяги і звички, викорінювати негативні вчинки, привчається до дисципліни і порядку. Види покарання – догана за наказом директора, усне зауваження, зауваження із записом у щоденнику, зниження оцінки за поведінку. Найбільше покарання – виключення порушника зі школи.
Гра — один із видів діяльності дитини, що полягає у відтворенні дій дорослих і стосунків між ними.
