відносно самостійне й індивідуальне засвоєння знань і вмінь за навчальною програмою спеціальних засобів (підручник, ЕОМ). У 1954 році Б. Скіннер зробив доповідь, у якій виклав концепцію програмованого навчання. Він створив лінійне програмування, що базувалося на біхевіористичній психології, згідно якої навчання здійснюється за принципом "стимул-реакція-закріплення". Це означає: учневі пропонується матеріал, він виконує нові пізнавальні дії, які оцінюються по завершенню виконаної роботи. Біля витоків програмованого навчання стояли американські дидакти та психологи Н. Краудер, С. Преслі, Б.Скіннер. У вітчизняній науці ці питання розробляли П. Гальперін, А. Ланда та ін.
