Субкультура – соціальне угрупування, яке об'єднане тим, що кожен з його представників себе до нього зараховує (тобто ідентифікує). Члени такого угрупування можуть формувати групи безпосереднього спілкування (компанії, клуби, тусовки), але їхній зв'язок одне з одним може відбуватися і віртуально, завдяки захопленню одним героєм. Наприклад, субкультура "толкієністів", які грають в рольові ігри за мотивами фентезі-повістей Толкієна найчастіше мають власні клуби, а "поттеромани" (фанати Гаррі Поттера), як одна з наймолодших субкультур, ще тільки формується, то її прихильники згуртовані тільки віртуально завдяки книжкам Джоан Роулінг.
Молодіжні субкультури у теоретичній частині, практично нічим, не відрізняються від опису субкультури загалом. Єдине, що учасниками молодіжних субкультур є в основному молодь, а не хтось інший. Підлітків у субкультурах приваблює в основному можливість спілкуватися з собі подібними, а також зовнішня атрибутика, яка дає можливість демонструвати свою позицію у соціумі.
Загалом можна виділити 5 головних характеристик молодіжних субкультур:
- Специфічний стиль життя і поведінки;
- Наявність власних норм, цінностей, картини світу, які відповідають вимогам певних соціальних категорій молоді;
- Протиставлення себе решті суспільства;
- Зовнішня атрибутика, яка має символічне значення;
- Ініціативний центр, який генерує тексти.
Сучасна наука виводить навіть певну класифікацію молодіжних субкультур. В короткому викладі їхня типологія виглядає так:
- романтико-ескапітські субкультури (хіпі, толкієністи, байкери .)
- гедоністично-розважальні (мажори, рейвери, репери .)
- кримінальні (гопники, скінхеди .)
- анархо-нігілістичні (панки та інші).
Варто звернути увагу на парадокс молодіжних субкультур: з одного боку вони культивують протест проти суспільства дорослих, його цінностей і авторитетів, а з іншого – покликані сприяти адаптації молоді до цього дорослого суспільства.
Політична субкультура – відмінні про загальноприйняті, характерні для окремих груп населення та суб’єктів політики специфічні орієнтації і погляди людей на явища влади, ставлення до правлячих еліт, зразки участі в управлінні, контролі та організації політичного життя.
Зазвичай носіями політичних субкультур виступають групи, що проживають у певному регіоні країни. Наприклад, франкомовні жителі Канади, які проживають в провінції Квебек, або жителі південних штатів США або різних регіонів Іспанії (Країна Басків, Каталонія та ін, різні територіальні групи козаків (донські, причорноморські, уральські, сибірські) і т. д. У той же час існують субкультури, сформовані не за територіальним, а за релігійною, віковою і іншим соціальним і соціально-демографічними ознаками. Ці субкультури можуть існувати в самих різних районах країни. Наприклад, молодіжна субкультура 1960-х рр.. поширилася в багатьох країнах Заходу, правда переважно у великих містах.