Зарубіжні теорії:
- біологізаторська - вважає спадковість вирішальною у розвитку особистості. Напрямок виник у XVIIст. у межах теорії проформізму, прихильник Є.Торндайк стверджував, що розвиток людини обумовлюється вродженими інстинктами.
- соціологізаторська - представники (Ж.-Ж. Руссо, К. - А. Гельвецій, Д.Дідро та ін ) вважали, що у розвитку особистості вирішальним є середовище, вплив соціального оточення.
- біосоціологізаторська - представники (В.Штерн, Г. Реплейн, Д.Дьюї) вважають, що розвиток дитини визначається спадковим, біологічним, а середовище - лише зоанішня умова реалізації успадкованих властивостей. . В основі - теорія конвергенції двох факторів - біологічного та соціального.
- біхевіорістична - започаткована Дж. Вотсоном на поч. XXст. предаставники - Дж.Вотсон, Е.Торндайк, Е. Толмен та ін. розглядають поведінку індивідів як механічні реакції орагнізму на зовнішні подразнення, ігноруючи свідомість.
- теорія психоаналізу - вважає, що рушійною силою поведінки індивіда є несвідомі біологічні потяги та інстинкти, які витіснені суспільними умовами життя у підсвідоме , мають тенденцію виявлятись у сновидіннях, помилках, навіть у художній діяльності. .
