Сучасні тенденції суспільного розвитку України потребують переходу вищої школи на нову концепцію підготовки майбутніх спеціалістів, удосконалення її якості, що вмотивовує процеси інтегрування, підвищення рівня професіоналізму, компетентності та інтелектуальної культури вчителя. Ключовою парадигмою сучасної освіти стає її орієнтація на особистість, а це потребує докорінного оновлення і перебудови усталених методичних підходів. В умовах суспільної демократизації та гуманізації виникає потреба у появі нових вимог до особистісно-професійних якостей фахівців із вищою освітою.
Важливе значення для покращення рівня педагогічної освіти має як запровадження у навчальний процес сучасних інформаційних технологій, удосконалення змісту навчальних планів і програм, так і забезпечення новітньою літературою, покращення умов життя студентів тощо. Проте головною трансформуючою силою і надалі залишається педагог із високим рівнем професіоналізму і педагогічної майстерності, високими моральними якостями, гуманістичною налаштованістю на розвивальну педагогічну взаємодію з вихованцями.
Сучасний учитель має бути готовим до нових професійних технологій і стратегій навчальної діяльності. Йдеться про технологічну підготовленість до здійснення навчального процесу з використанням усіх можливостей сучасного впливу (інформатизації і комп’ютеризації). Оскільки в контексті використання нових інформаційних технологій центральним об’єктом є учень, який бере активну участь у навчальному процесі, то важливою функцією вчителя (викладача) стає його вміння допомагати учням (студентам) в ефективному і творчому опануванні інформацією, розвивати в них критичне осмислення здобутих знань. Таким чином, головними учасниками навчально-виховного процесу є і завжди залишатимуться учень і педагог. Сучасний учитель повинен сприяти індивідуальному розвитку особистості учня, а діяльність сучасної української школи – спрямовуватися на становлення інтелектуальних і емоційних полів кожного учня. Навчаючи студентів за допомогою сучасних інформаційних засобів, слід наголошувати, що ці заняття формують відповідальність, цілеспрямованість, здібності до аналізу і накопичення інформації, критичного мислення і засад наукових пошуків. У сьогоденні не можна зводити навчальний процес лише до засвоєння учнем певного обсягу знань, а треба навчати його вчитися, застосовувати здобуті знання та інформацію у практичній діяльності. В епоху, коли зміна знань і технологій відбувається швидше, ніж зміна людського покоління, без ефективного виконання освітою цих функцій наша країна не зможе бути конкурентоспроможною у європейському освітньому середовищі.
