пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ


Способи підєднання до мережі інтернет

Існує 2 найпоширеніших способи під’єднання до мережі Інтернет:

? прямий доступ через виділений (спеціальний) канал зв'язку;

? доступ за викликом з використанням модему і комутованої телефонної

мережі.

Способи під’єднання до

мережі Інтернет

Виділений доступ

Постійне з’єднання. Ефективний,

але дорогий спосіб. В основному,

використовується колективними

користувачами–організаціями

Віддалений доступ

Тимчасове з’єднання або доступ

за викликом. Здійснюється з

використанням модему

Виділений доступ

Постійний доступ (з’єднання) через виділений канал (виділену лінію)

до глобальної мережі Інтернет характеризується під’єднання комп’ютера або

локальної мережі 24 години на добу. Цей тип під’єднання досить дорогий.

Може реалізовуватись за допомогою таких технологій:

? з використанням телефонної мережі (однак, сигнали в них

передаються не в аналоговому вигляді, як на лінії звичайних

телефонних проводів, а в цифровому. Такі лінії називаються ISDN-

лініями);

? з прокладанням власних комунікацій;

? з використанням радіохвиль;

? за допомогою супутникового зв’язку;

? за допомогою модемного зв’язку (Dial-Up). Цифрові лінії зв’язку

ISDN-лінії (Integrated Services Digital Network – цифрова мережа

інтегрального обслуговування) – сучасні цифрові лінії зв’язку. Дозволяють

передавати цифровий сигнал з одного комп’ютера на інший без яких-небудь

перетворень зі швидкістю більше, ніж 112,5 Кбіт/с (до 128 Кбіт/с). При

під'єднанні до вузла провайдера через виділену ISDN-лінію модем не

потрібний, але в цьому випадку необхідною є наявність спеціального ISDN-

адаптера, який би зв'язував комп'ютер з таким периферійним каналом зв'язку.

На жаль, радіус дії стандартних абонентських ліній ISDN досить малий – всього

лише 1 км. Ще одним стримуючим фактором на шляху впровадження ISDN є

висока вартість станційного та абонентського устаткування.

На сьогодні існує ціле сімейство технологій xDSL (Digital Subscriber

Line). До них відносяться такі технології:

HDSL (High data rate Digital Subscriber Line) – високошвидкісна

цифрова абонентська лінія. Швидкість передавання даних через такі

лінії в обох напрямках не перевищує 2 Мбіт/с, дальність зв’язку біля

4,5 км;

SDSL (Single line Digital Subscriber Line) – високошвидкісна цифрова

лінія через одну фізичну пару. Швидкість передавання даних до 2,3

Мбіт/с, максимальна дальність зв’язку 3 км;

ADSL (Asymmetric data rate Digital Subscriber Line) – асиметрична

високошвидкісна абонентська лінія. Швидкість передавання даних у

бік абонента – до 8 Мбіт/с, у бік мережі – до 1 Мбіт/с, дальність

зв’язку до 5,5 км.

Безпровідні під’єднання   Для віддалених районів, сільської місцевості прокладання мідних

проводів потребує значних затрат. Тому в цьому випадку доцільно

використовувати безпровідні технології зв’язку.

Стандарт ІЕЕЕ 802.11b (RadioEthernet) описує організацію

безпровідного зв’язку в такому режимі, в якому абоненти мають рівноправний

доступ до загального каналу. В мережі RadioEthernet використовуються частоти

2,4-2,4835 ГГц, що забезпечує стабільний зв’язок із швидкістю до 11 Мбіт/с.

Безпровідний доступ отримав назву Wi-fi (від англ. Wireless Fidelity).

Донедавна існував тільки варіант стандарту 802.11b. На теперішній час

створено стандарт 802.11g, завдяки якому швидкість обміну в

безпровідникових мережах сягнула 54 Мбіт/с.

Завдяки розповсюдженню безпровідних мереж у великих містах

з’явилось багато публічних точок доступу (хот-спотів). Хот-споти – це

точки, в радіусі дій яких можна під’єднатись до безпровідної комп’ютерної

мережі, враховуючи наявність на комп’ютері або ноутбуці відповідного

безпровідного мережевого адаптера. В ідеальному випадку безпровідні точки

дозволяють під’єднуватись з відстані 300-400 м. В реальній ситуації відстань

обмежена потужністю антени і стінами, які екранують сигнал.

Іншим способом безпровідникового під’єднання є супутниковий

Інтернет, який характеризується 2-ма основними схемами роботи:

? симетрична;

? асиметрична.

У випадку симетричного під’єднання клієнт здійснює передавання запиту

на отримання і приймання даних через супутник. Але такий спосіб доступу є

надзвичайно дорогим, як в частині клієнтського устаткування, так і у вартості

обслуговування, і застосовується, в основному, у тих випадках, коли його

використання є або єдино можливим, або більш дешевшим, порівняно з

використанням провідників або радіоканалів (наприклад, у важкодоступних

районах з нерозвиненою інфраструктурою зв’язку).__ В разі асиметричного під’єднання із супутника здійснюється лише

приймання даних, в той час як передавання запитів здійснюється через наземні

канали зв’язку, через існуючого провайдера мережі Інтернет, наприклад,

використовуючи модем.

Віддалений доступ

Віддалений доступ (dial-up з’єднання, ІР-з’єднання, що комутується,

тимчасове з'єднання, доступ за викликом) до мережі Інтернет – це спосіб, за

допомогою якого модем клієнта через звичайну телефонну лінію зв’язується з

модемом, встановленим на комп’ютері провайдера. Модем – пристрій, за

допомогою якого здійснюється передавання даних між комп’ютерами з

використанням телефонних ліній. Функції модему – перетворення цифрових

(дискретних) сигналів, з якими працює комп'ютер, на аналогові (неперервні)

сигнали, при їх передаванні через телефонні лінії, і навпаки, перетворення

аналогових (неперервних) сигналів на цифрові при прийманні неперервних

сигналів з телефонної мережі та передавання їх після перетворення до

запам'ятовуючих пристроїв комп'ютера. При цьому швидкість передавання

даних в таких мережах невисока (максимально 56 Кбіт/с).

Після встановлення зв’язку комп’ютер клієнта стає частиною мережі

Інтернет, і на час з’єднання клієнт стає повноправним користувачем мережі

Інтернет, якому доступні всі послуги. На сьогоднішній день цей спосіб

під’єднання до мережі Інтернет досить поширений. Він значно дешевший, ніж

з’єднання через виділений канал, на відміну від якого має порівняно невисоку

швидкість обміну повідомленнями і низьку якість зв'язку.

Для під’єднання до глобальної мережі за допомогою модему можна

використовувати картки доступу до мережі Інтернет. Такі картки є у

багатьох провайдерів. На них повідомлені всі необхідні дані для створення

під’єднання до мережі Інтернет за допомогою модему


хиты: 3602
рейтинг:-1
Точные науки
информатика
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь