Орган дізнання — це державний орган, зобов’язаний здійснювати спрямовану на забезпечення розслідування кримінально-процесуальну та іншу діяльність у зв’язку з наявністю в нього інформації про злочин, який готується чи вже вчинений. До органів дізнання належать державні органи, перераховані в ст. 101 КПК. Наділення цих органів обов’язками по провадженню дізнання обумовлене тим, що вони при реалізації своїх повноважень часто виявляють або припиняють злочини, а також затримують осіб, що їх вчинили.
Термін «дізнання» в юридичній площині використовується у двох значеннях: 1) як оперативно-розшукова діяльність, спрямована на виявлення ознак злочину та осіб, що його вчинили (ч. 1 ст. 103 КПК, ст. 1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність); 2) як кримінально-процесуальна діяльність (ст. 104 КПК).
Дізнання як вид розслідування здійснюється у двох формах: 1) по справах про злочини, що не є тяжкими, та 2) по справах про тяжкі злочини та особливо тяжкі злочини.
По справах про злочини, що не є тяжкими, орган дізнання порушує кримінальну справу та проводить слідчі дії до встановлення особи, яка його вчинила, після цього протягом десяти днів складає постанову про направлення справи для провадження досудового слідства, яка затверджується прокурором (ч. 1 ст. 104 і ч. 1 ст. 108 КПК).
Якщо органом дізнання порушена справа про тяжкий або особливо тяжкий злочин, то дізнання проводиться у строк не більше десяти днів з моменту порушення справи (ч. 2 ст. 108 КПК).
У разі обрання до підозрюваного запобіжного заходу у порядку, передбаченому ст. 165-2 КПК, дізнання провадиться у строк не більше п’яти діб з моменту обрання запобіжного заходу (ч. 3 ст. 108 КПК).
Провадження дізнання по конкретній кримінальній справі керівник відповідного органу дізнання доручає одному з підлеглих йому співробітників. Ця особа виступає в кримінальному процесі як особа, що провадить дізнання.
