Кримінально-процесуальна діяльність суб'єктів кримінального процесу здійснюється у формі правовідносин, оскільки є правовою за своїм характером.
Кримінально-процесуальними відносинами є врегульовані нормами кримінально-процесуального права суспільні відносини, що виникають між учасниками кримінально-процесуальної діяльності, які мають процесуальні права та виконують процесуальні обов'язки.
Кримінально-процесуальні відносини мають певні галузеві особливості:
- виникають у зв'язку з порушенням, розслідуванням, судовим розглядом та вирішенням кримінальних справ;
- мають коло специфічних суб'єктів правовідносин, які беруть участь лише у кримінально-процесуальних відносинах: орган дізнання, слідчий, підозрюваний, обвинувачений тощо, які мають процесуальні права і обов'язки;
- одним із суб'єктів правовідносин є державний орган або посадова особа (процесуальний орган), уповноважені кримінально-процесуальним законом на ведення кримінального процесу;
- мають владний характер, оскільки один із суб'єктів правовідносин щодо іншого наділений владними повноваженнями, зокрема щодо застосування заходів процесуального примусу;
- мають тісний зв'язок із кримінально-правовими.
Кримінально-процесуальні, як і будь-які інші правовідносини складаються з трьох елементів: об'єкта, суб'єктів та змісту правовідносин, які характеризуються певними особливостями. Об'єктом кримінально- процесуальних відносин, як правило, виступає поведінка суб'єктів кримінального процесу. Суб'єктами кримінально-процесуальних відносин можуть бути лише передбачені кримінально-процесуальними нормами особи. Зміст кримінально-процесуальних відносин слід розглядати в двох аспектах: формальний (юридичний) зміст правовідносин — встановлені кримінально-процесуальним законом права і обов'язки суб'єктів правовідносин, а також фактичний зміст — конкретні процесуальні дії, що вчинюються суб'єктами кримінально-процесуальних відносин. Розмежування змісту правовідносин на фактичний та юридичний елементи, відповідно до якого під фактичним змістом правовідносин розуміються реально здійснювані учасниками правовідносин дії, спрямовані на реалізацію їх суб'єктивних прав і юридичних обов'язків. До юридичного змісту включається традиційне його визначення як сукупності прав і обов'язків їхніх учасників (М.С. Строгович), як можлива їхня поведінка (П.С. Елькінд).