кримінально-процесуальні функції – це відображені у законі головні напрями процесуальної діяльності, що здійснюються з метою реалізації завдань кримінального судочинства суб’єктами, уповноваженими на ведення процесу або наділеними правами для активної участі у справі для захисту власних законних інтересів.
урахуванням такого розуміння суті процесуальних функцій до їх числа в юридичній літературі найчастіше відносять, як головні, такі функції: обвинувачення, захисту і вирішення справи (правосуддя).
Деякі вчені обґрунтовують також наявність таких функцій, як розслідування злочинів, забезпечення розслідування та ін.
Названі кримінально-процесуальні функції виконуються не ізольовано одна від одної, вони тісно пов´язані між собою/перебувають у певному співвідношенні та у сукупності забезпечують виконання завдань кримінального процесу.
Найбільш вдалим є підхід за якого виділяють наступні кримінально-процесуальні функції:
1. Дослідження обставин справи;
2. Обвинувачення;
3. Захист
4. Прокурорський нагляд та судовий контроль на досудових стадія кримінального судочинства;
5. Здійснення правосуддя.