Тонкий клієнт (англ. thin client) в комп'ютерних технологіях — комп'ютер або програма-клієнт в мережах з клієнт-серверною або термінальною архітектурою, який переносить всі або більшу частину завдань з обробки інформації на сервер. Прикладом тонкого клієнта може бути комп'ютер з браузером, який використовується для роботи з веб-програмами.
Найпоширеніший тип сучасного тонкого клієнта бюджетний комп'ютерний термінал, який концентрується виключно на наданні графічного інтерфейсу для кінцевого користувача. Решта функцій, зокрема, операційної системи, здійснюється сервером.
Простіше кажучи, тонкий клієнт – це недокомпютер, який завантажує легку операційну систему і приєднується до термінального серверу. Ними називають пристрої, що не мають власних обчислювальних потужностей, підключені до загального для всіх користувачів серверу і здатні відображати інформацію. Інакше кажучи, вони представляють собою бездискові компактні персональні комп’ютери, до яких підключаються звичайні периферійні пристрої – клавіатура, мишка, монітор, акустичні і тд.
Тонкі клієнти через локальну мережу з’єднуються з сервером, на якому встановлені всі необхідні для роботи програми і додатки. На цьому ж сервері зберігаються всі дані і виконуються обчислення.
Переваги використання тонких клієнтів замість ПК:
- Уніфікація – всі клієнти мають однаковий набір програмного забезпечення.
- Простота реалізації задач – немає необхідності налаштовувати кожен комп’ютер окремо.
- Економія часу системного адміністратора – всі програми встановлені на сервері.
- Безпечність відмово стійкість.
- Захист від витіку інформації – немає локальних носіїв
