Ми повинні розрізняти у людини два абсолютно різних види агресії. Перший вид, спільний і для людини, і для всіх тварин, – це філогенетично закладений імпульс до атаки (або до втечі) у ситуації, коли виникає загроза життю. Ця захисна, «доброякісна» агресія сприяє виживанню індивіда та роду; вона має біологічні форми вияву і затухає, як тільки зникає небезпека. Іншим видом є «злоякісна» агресія – це деструктивність та жорстокість, що властиві тільки людині і яких немає в інших ссавців; вона не має філогенетичної програми, не є засобом біологічного пристосування і не має жодної цілі. людина відрізняється від тварин саме тим, що вона вбивця. Згідно досліднику Фроммом, існує два види прояву агресії. Перший вид властивий як людині, так і тваринам. Передбачає закладений генетично імпульс до втечі або атаці в прямій залежності від ситуації, що склалася, при загрозі життю. Така оборонна агресія необхідна для виживання того чи іншого виду. Їй властиво загасання при відсутності видимої небезпеки. Другий вид представляє собою деструктивну агресію, яка практично відсутня у тварин і зустрічається лише у людини. Вона не несе в собі ніяких генетичних установок, ніяк не пов'язана з біологічними основами виживання і не має на увазі під собою ніякої певної мети. Деструктивна агресія пов'язана з почуттями, емоціями і пристрастями, які знаходять відображення в людському характері.
