Фундаментальним, визначальним поняттям екзистенціальної філософії є поняття існування. Існування, на думку Сартра, це не що інше, як переживання суб'єктом свого власного буття. Поняття "існування" не піддається пізнанню ні науковими, ні іншими методами. Сартр: "існування" означає: випробовувати почуття, ставати, бути ізольованим, бути суб'єктивним, бути вічно стурбованим самим собою... "Тривога" – це означає, що людина має "почуття відповідальності". "Розпач" – це даремні очікування, нездійсненні мрії, що призводять до розпачу. "Закинутість" – це означає, що людина – закинута, що бога немає, якби був бог, тому людина не була б такою жалюгідною і "закинутою". їй немає на що спертися а ні в собі, а ні ззовні. Якщо ж бога немає, то все дозволено. Людина є вільною. Людина - це свобода. Однак людина, колись закинута у світ, "відповідає за все, що робить".
