Структура філософського знання визначається тими сферами реальності, спираючись на які людина (і філософія) може з’ясовувати орієнтири життєдіяльності, позначити їх та досліджувати. Відповідно до цих сфер формуються основні філософські дисципліни або основні розділи філософії:
Ось тлумачення деяких з них: онтологія - філософське вчення про буття (перш за все, буття як таке), а не лише про окремі види чи прояви буття: чому взагалі можливе існування, у який спосіб можна розуміти буття, як людина пов’язана із буттям і т.ін.; натурфілософія
- зосереджує увагу переважно на тому, що таке природне буття та природа у цілому, як вибудовується ієрархія проявів природи, існують чи не існують якісь всезагальні закономірності та якості природи; соціологія - досліджує суспільство й людину як суспільну істоту; філософія історії - ставить граничні питання щодо історії людства: чому людство перебуває в стані історичного процесу розвитку, куди прямує історія, хто є її суб’єктом, чи існують закони людської історії тощо; культурологія - виходить із тези про те, специфічних якостей та ознак як людині, так і суспільному життю надає культуротворення, тому необхідним є вивчення культури; філософська антропологія -вивчає людину у всіх її можливих виявленнях та характеристиках (сутність людини, спосіб її буття тощо); структурна антропологія -вважає, що існує певний, цілком конкретний та сталий набір інтелектуальних й інших можливостей людини, який слід виокремити із історії, культури, способів людського життя; логіка - досліджує форми, закони та норми правильного мислення; гносеологія - це теорія пізнання; вивчає питання про природу, чинники та результати людської пізнавальної діяльності, умови продукування та ознаки достовірних знань, про умови та можливості їх практичного використання; етика - вчення про норми та засади людських взаємин; естетика - досліджує природу людського захоплення красою дійсності, шукає корені та причини людського потягу до прекрасного, гармонії, співмірності форм сущого; філософія релігії – опікується питаннями природи та сутності релігії, досліджує причини історичного походження релігії, її конфесійної багатоманітності та ін.; історія філософії - збирає історичні досягнення філософії, вписуючи їх у сьогодення. До системи філософських дисциплін іноді додають також ноологію - як вчення про природу та сутність людської розумності; тобто вона постає філософськім вченням про свідомість.
