Розкриття предмету будь-якої науки,і філософії теж ,передбачає окреслення відповідного кола проблем ,котрі та чи інша наука досліджує,і які є для неї специфічними,особливими. Для філософії такими особливими проблемами є загальні проблеми існування світу, як природи, його, єдності, походження, тенденцій розвитку тощо. Суб’єктом же пізнання, осмислення цих проблем є людина як творча, діяльна істота. Тому в предмет будь якої філософської системи будь-якого її напрямку необхідно включається як основне, відношення―людина – світ‖,його різні модифікації .
Предметом філософії - ії є відношення між об’єктивною і суб’єктивною реальністю в найбільш засильному її розумінні;тобто філософія - спрямовує свій погляд як на людину, так і на світ. Це відношення має багатовекторний характер. Ця багатовекторність окреслює коло основних проблем,тобто філософія - займається проблемою місця людини у світі,сутністю світу, сенсом існування людини і суспільства , цінностями світу.
Таке розуміння дозволяє зробити висновок : філософія- є критерієм організації діяльності як людини, так і соціокультурним критерієм епохи. Скажімо, у Гегеля в основі його філософської системи лежить так звана―абсолютна ідея‖,котра є ні чим іншим ,як гіперболізованою об’єктивованою людською свідомістю―абсолютним розумом‖. ― «Абсолютна ідея», -наголошував філософ, -є розум, мислення, розумне мислення‖.
