33. Метод лінгвогеографії

– це один з не багатьох методів, коли саме українці прислужилися до його виникнення.Укр. мовознавство подало приклад розвитку на рівні світових стандартів. Засновником методу є К. Михальчук, який опублікував у 1872р. («Наріччя, піднаріччя і говори південної Росії у зв'язку з наріччями Галичини». Тут була подана лінгвістична карта наріч української мови, які поділив на 3 наріччя. Метод лінгвістичної географії (ареальний) — сукупність прийомів, які полягають у картографуванні елементів мови, що розрізняють її діалекти. Зв'язок методу лінгвогеографії з порівняльно-істо¬ричним полягає у тому, що він також має на меті відтворення картини діалектного членування прамовних спільнот і виявлення ареальних зв'язків між мовами, які становлять ці спільноти. Крім того, про тісний зв'язок цих двох методів свідчить і те, що в тих мов¬них групах або сім'ях, у яких відсутні старописемні пам'ятки, порівняльно-історичний метод спирається на дані сучасних мов і діалектів Одним із завдань лінгвістичної географії є точне вивчення зон поширення певних мовних (діалектних) явищ. Нанесення цих явищ на географічні карти з часом привело до опрацювання принципів і методики картографування й укладання діалектологічних карт. Кожне лінгвогеографічне дослідження передбачає чотири етапи: 1) складання питальника; 2) збір матеріалу (анкетний чи польовий); 3) картографування зібра¬ного матеріалу; 4) інтерпретація нанесеного на карту діалектного матеріалу. Матеріал наносять на карти у вигляді ізоглос, тобто ліній, які позначають (окреслюють, обмежують) територію поширення певного мовного факту. Дослідження проводять у двох аспектах — синхронічному та діахронічному. Шляхом синхронічного аналізу визначають лінгвогеографічну ієрархію ізоглос, гові¬рок, говорів, діалектів, наріч. Об'єктом дослідження діахронічної лінгвогеографії є архаїзми й нові утворення. Прийоми МЛ: 1. визначення ареалу дослідження(що ми будемо картографувати). 2. вибір сітки населених пунктів, де буде проводитися збір матеріалу. 3. сладання питальника.4. збір матеріалу. 5. картографування (нанесення даних на карту). 6. укладання зведених карт.