7)Ієрархія мовних рівнів

. Теорію ієрархії рівнів сформулював у 1962 році француський мовознавець Е. Бенвеніст. Суть цієї теорії полягає в тому, що мовні одиниці планом вираження спираються на нижчий рівень, а планом змісту входять до вищого рівня. Морфема планом вираження спирається на фонему, тобто складається з фонем, але свого змісту набуває лише в складі слова. Н-д:закінчення а має значення «наз. відмінок, однина, ж.р », тільки в складі слова(рук-а, рік-а, сестр-а). Фонему також можна визначити, лише як складову частину одиниці вищого рівня- морфеми. Формою мовної одиниці є її здатність розкладатися на складові елементи нижчого рівня, а значенням – здатність бути складовою частиною одиниці вищого рівня. Таке розуміння мовної структури, на думку В. Кодухова, допускає тільки один напрям аналізу – від нищого рівня до вищого, від форми до змісту.