З початком визвольної війни почала формуватись українська національна державність. Її основні форми поступово склалися на Запорозькій Січі, свого дальшого розвитку набули при гетьмані П.Сагайдачному. За часів його гетьманування устрій Запоріжжя був частково поширений на волость, або в городи, де розміщалися козацькі полки. Тут козацькiй старшині фактично пiдлягало й не козацьке населення, яке не бажало коритися польській адмiністрації. У ходi боротьби з Польщею козацький державний апарат поширився на звiльнену територiю України і став основою державного будівництва. Формально найвищим органом була загальна рада усього війська, яка мала розвязувати найважливiші вiйськовi й політичні питання. Однак скликалася вона дедалі рідше і її функції поступово почала виконувати рада старшин, яка прагнула впливати на вирішення основних внутрішніх, військових і зовнiшньо-політичних справ. Фактично вся вища адмiнiстративно-політична, військова і судова влада належала гетьману, яка на час воєнних дій була необмеженою. Усі тогочасні джерела свідчили про надзвичайно високий авторитет Б.Хмельницького в різних верствах населення. Гетьману допомагала керувати усіма справами генеральна старшина, яка, крiм вирішення військових завдань, виконувала функції центрального апарату управлiння. Під час визвольної війни до її складу входили писар, обозний, два осавули, два судді; згодом вона поповнилась урядами хорунжого, бунчужного та підскарбія. Державний апарат на місцях уявляв собою своєрiдне переплетення військових та адміністративно-полiтичних функцій. Вся звільнена територiя України поділялася на полки у 1648 р. — 40 полкiв, сотні, які були адмiністративно-територiальними одиницями з відповідним апаратом управління й одночасно — основними військовими підрозділами козацької армії. У містах і містечках діяли органи місцевого самоврядування, які фактично теж підпорядковувалися козацькій адміністрації. Межі нової держави її офіційна назва — Військо Запорозьке в основному визначались землями трьох воєводств — Київського, Чернігівського і Брацлавського. Столицею стало давнє козацьке місто Чигирин, що підкреслювало визначальне місце в державі козацького стану.
 |
|
||||||
Утворення і розвиток української козацької держави 1648-1657З початком визвольної війни почала формуватись українська національна державність. Її основні форми поступово склалися на Запорозькій Січі, свого дальшого розвитку набули при гетьмані П.Сагайдачному. За часів його гетьманування устрій Запоріжжя був частково поширений на волость, або в городи, де розміщалися козацькі полки. Тут козацькiй старшині фактично пiдлягало й не козацьке населення, яке не бажало коритися польській адмiністрації. У ходi боротьби з Польщею козацький державний апарат поширився на звiльнену територiю України і став основою державного будівництва. Формально найвищим органом була загальна рада усього війська, яка мала розвязувати найважливiші вiйськовi й політичні питання. Однак скликалася вона дедалі рідше і її функції поступово почала виконувати рада старшин, яка прагнула впливати на вирішення основних внутрішніх, військових і зовнiшньо-політичних справ. Фактично вся вища адмiнiстративно-політична, військова і судова влада належала гетьману, яка на час воєнних дій була необмеженою. Усі тогочасні джерела свідчили про надзвичайно високий авторитет Б.Хмельницького в різних верствах населення. Гетьману допомагала керувати усіма справами генеральна старшина, яка, крiм вирішення військових завдань, виконувала функції центрального апарату управлiння. Під час визвольної війни до її складу входили писар, обозний, два осавули, два судді; згодом вона поповнилась урядами хорунжого, бунчужного та підскарбія. Державний апарат на місцях уявляв собою своєрiдне переплетення військових та адміністративно-полiтичних функцій. Вся звільнена територiя України поділялася на полки у 1648 р. — 40 полкiв, сотні, які були адмiністративно-територiальними одиницями з відповідним апаратом управління й одночасно — основними військовими підрозділами козацької армії. У містах і містечках діяли органи місцевого самоврядування, які фактично теж підпорядковувалися козацькій адміністрації. Межі нової держави її офіційна назва — Військо Запорозьке в основному визначались землями трьох воєводств — Київського, Чернігівського і Брацлавського. Столицею стало давнє козацьке місто Чигирин, що підкреслювало визначальне місце в державі козацького стану.
|
|||||||
|
|||||||
