Система національних рахунків (СНР) ― це система взаємопов’язаних економічних показників, які відображають загальні та найбільш важливі аспекти економічного розвитку, пов’язані з виробництвом і споживанням продуктів і послуг, розподілом і перерозподілом доходів, формуванням національного багатства країни.
Базовою одиницею обліку в СНР є інституційна одиниця (ІО)― це екон. одиниця, що характеризується єдністю поведінки й самостійністю у прийнятті рішень у сфері основної діяльності. Усі ІО об’єднуються у сектори:
- підприємства, що виробляють товари і послуги, крім фінансових послуг (нефінансові підприємства);
- фінансові установи (надають фінансові послуги);
- державні установи (надання неринкових послуг, перерозподіл національного доходу і багатства);
- громадські і приватні організації, які обслуговують домашні господарства;
- домашні господарства (основна їх функція ― споживання і п/п діяльність),
- зовнішньоекономічні зв’язки.
Економічна операція ― групування елементарних потоків за їхнім змістом. Вони в СНР поділяються на три групи:
- операції з продуктами та послугами ― їх виробництво, обмін і використання у галузях і секторах економіки протягом відповідного періоду;
- розподільчі оп. ― показують розподіл і перерозподіл доходу або доданої вартості, створеної виробниками, а також перерозподіл заощаджень;
- фінансові оп. ― зміни фінансових активів і пасивів у різних секторах і галузях економіки.
Кожний рахунок належить до одного аспекту екон. діял. Відповідно до СНР кожна операція фіксується двічі (подвійний запис) ― у ресурсах та у використанні. Підсумки операцій балансуються. Для економіки у цілому розробляють 10 рахунків, які мають на меті відобразити матеріально-речову й вартісну структуру процесу відтворення на макроекономічному рівні. Рахунки складаються: продуктів і послуг, виробництва, утворення доходів, розподілу доходів, їх використання, капітальних витрат і фінансовий рахунок.
